ЗНІЧЕВ'Я — ЕТИМОЛОГІЯ
ніче́в'я «нікчемність; бездіяльність»
не зовсім ясне;
реконструюється псл. *nečevenьjе, nečevelь «безпам’ятність, непритомність» і пов’язується з дієсловом чу́ти (Меркулова Этимология 1977, 88–92; Бі 244; Даль ІІ 542);
очевидно, помилкове пов’язання (Німчук Мовозн. 1971/3, 16) із займенником [нич] (др. ничь) «ніщо»;
р. [ниче́вли] «непритомність, забуття», [нечи́виль, нецывиль, неце́велье, нечи́вели] «тс.», бр. [нячы́віль] «несподівана біда», [ніче́віль] «бідність, убогість», др. нецевелие «непритомність, забуття», нецевение «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
з
«з нічого»
з
«тс.»
знече́в'я
«несподівано»
знечи́вья
«несподівано, раптово»
зніче́в'я
«від нічого робити; здуру; несподівано; ні з того, ні з сього»
нечи́вье
«несподіваність, раптовість»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| нячы́віль «несподівана біда» | білоруська |
| ніче́віль «бідність, убогість» | білоруська |
| ничь | давньоруська |
| нецевелие «непритомність, забуття» | давньоруська |
| нецевение «тс.» | давньоруська |
| *nečevenьjе | праслов’янська |
| nečevelь | праслов’янська |
| ниче́вли «непритомність, забуття» | російська |
| нечи́виль | російська |
| нецывиль | російська |
| неце́велье | російська |
| нечи́вели «тс.» | російська |
| чу́ти | українська |
| нич «ніщо» (др. ничь) | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України