ЗА- — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
за- (частка для позначення надмірності: замали́й, забага́то, зана́дто)
п. za «занадто» (у сполученні з прикметниками і прислівниками, напр., za mały, za dużo) розвинулось на основі прийменникового значення «поза» через проміжне значення «понад»;
очевидно, запозичення з польської мови;
бр. за-;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| за- | білоруська |
| za «занадто» (у сполученні з прикметниками і прислівниками, напр., za mały, za dużo) | польська |
| za mały | польська |
| za dużo | польська |
борозна́
псл. borzda, в українській мові поширене суфіксом -н-;
очевидно, споріднене з лит. biržìs «борозна», лтс. bìrze, birz(i)s «тс.», гр. φαρóω «орю», ав. bāra «з вістрям», лат. forare «свердлити»;
в такому разі походить від того самого іє. *bher-/bhor- «бути гострим, різати», що й бір, [борк], борона́ та ін;
Откупщиков (ЭИРЯ IV 87–95) виводить від іє. *bhreg’ – «ламати, розбивати, дробити, товкти»;
р. борозда́, бр. баразна́, др. борозда, п. brózda, bruzda, brózna, ч. слц. brázda, вл. brózda, нл. brozda, полаб. borӡə, borzdə, болг. Бразда́, м. бразда, схв. бра́зда, слн. brázda, стсл. бразда;
Фонетичні та словотвірні варіанти
борозда́
борозди́ти
«робити наперекір, заперечувати»
бороздува́ти
«виляти (Umwege machen)»
борозенний
«правий в упряжі»
борозе́нник
«личинка хруща»
борозе́нчастий
«покритий борознами»
боро́зний
«тс.»
борозни́к
«той, що борознить»
(с.-г.)
борозни́стий
«такий, що має борозни, робить великі борозни»
борозни́ти
«робити борозни»
борознува́ти
«боронувати»
борозню́к
борозня́к
«тс.»
за́-
«личинка хруща»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| bāra «з вістрям» | авестійська |
| баразна́ | білоруська |
| Бразда́ | болгарська |
| brózda | верхньолужицька |
| φαρóω «орю» | грецька |
| борозда | давньоруська |
| *bher-/bhor- «бути гострим, різати» | індоєвропейська |
| *bhreg' «ламати, розбивати, дробити, товкти» | індоєвропейська |
| forare «свердлити» | латинська |
| bìrze | латиська |
| biržìs «борозна» | литовська |
| бразда | македонська |
| brozda | нижньолужицька |
| borӡə | полабська |
| borzdə | полабська |
| brózda | польська |
| bruzda | польська |
| brózna | польська |
| borzda | праслов’янська |
| борозда́ | російська |
| бра́зда | сербохорватська |
| brázda | словацька |
| brázda | словенська |
| бразда | старослов’янська |
| brázda | чеська |
| -н- | ? |
| birz(i)s «тс.» | ? |
| бір | ? |
| борк | ? |
| борона́ | ? |
за (прийменник)
ESSJ SI. gr. I 283–294;
Pokorny 451–452;
Эндзелин ЛП I 10–11;
Fraenkel 28;
Trautmann 336;
Преобр. I 239;
Фасмер II 69;
іє. *g’ho-«ззаду; потім». Шанский ЭСРЯ II 6, 3;
очевидно, споріднене з лит. [ažù (‹*ažúo), až] «за», лтс. [az] «за, по той бік», [âz, aiz-] «тс.»;
псл. za, za;
Brückner 642;
р. бр. др. болг. м. схв. за, за-, п. ч. слц. вл. нл. слн. za, za-, стсл. за, за-;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за
(префікс)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| за | білоруська |
| за | болгарська |
| za | верхньолужицька |
| za- | верхньолужицька |
| за | давньоруська |
| *g'ho- «ззаду; | індоєвропейська |
| az «за, по той бік» | латиська |
| âz «тс.» | латиська |
| aiz- «тс.» | латиська |
| ažù «за» (‹*ažúo), až] | литовська |
| *ažúo | литовська |
| až | литовська |
| за | македонська |
| za | нижньолужицька |
| za- | нижньолужицька |
| za | польська |
| za- | польська |
| za | праслов’янська |
| za | праслов’янська |
| за | російська |
| за | сербохорватська |
| за- | сербохорватська |
| za | словацька |
| za- | словацька |
| za | словенська |
| za- | словенська |
| за | старослов’янська |
| за- | старослов’янська |
| za | чеська |
| za- | чеська |
за́полоч «кольорові бавовняні нитки для вишивання»
очевидно, результат контамінації слів [за-волоч-и́] «заволокти», тобто «вкрити (полотно нитками)» і поволо́ка «серпанок» – *заповолоч з наступною гаплологією третього складу;
пор. також [заволі́чка] «вовняні нитки для вишивання, гарус», [волі́чка] «гарус»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́полочник
«трав’яниста біла бавовна, Gossypium herbaceum L.»
(бот.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| за- «заволокти» | ? |
| волоч- «заволокти» | ? |
| и́ «заволокти» | ? |
| поволо́ка «серпанок» | ? |
| *заповолоч | ? |
| заволі́чка «вовняні нитки для вишивання, гарус» | ? |
| волі́чка «гарус» | ? |
запрені́ґди «ніколи»
результат поширення прислівника [ні́гди] «ніколи» префіксами за- і -пре-, що мають тут підсилювальне значення;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ні́гди «ніколи» | ? |
| за- | ? |
| пре- | ? |
лузува́ти «хворіти залозами» (про коней)
результат видозміни деетимологізованої форми [залозува́ти] «хворіти гландами, мати запалені гланди», [залузува́ти] «хворіти залозами», в якій початкове за- стало помилково осмислятися як префікс;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| залозува́ти «хворіти гландами, мати запалені гланди» | українська |
| залузува́ти «хворіти залозами» | українська |
| за- | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України