ЗАП'ЯТКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
п'ята́
псл. pętа «п’ята, нога, копито», пов’язане з pęti, pьnǫ «розтягувати, напинати»;
споріднене з лит. péntis «обух», pentìnas «шпора», прус. pentis «п’ята», афг. pūnda (з *pāntā) «тс.»;
р. бр. пята́, др. пята, п. pięta, ч. pata, слц. päta, вл. pjata, нл. pěta, полаб. ṕǫ́ta, болг. пета́, м. схв. пе́та, слн. pȇta, стсл. пѧта;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безп'я́тко
«чорт»
ви́сп'яток
«задник, закаблук»
зап'я́тки
за́п'я́ток
«задня частина п’яти, задник, закаблук»
на́п'яток
«короткі шкарпетки, що надягаються на п’яти і пальці»
п'я́тка
п'ятни́к
«дверний гак»
підп'я́тник
підп'я́ток
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pūnda «тс.» (з *pāntā) | афганська |
| пята́ | білоруська |
| пета́ | болгарська |
| pjata | верхньолужицька |
| пята | давньоруська |
| péntis «обух» | литовська |
| pentìnas «шпора» | литовська |
| пе́та | македонська |
| pěta | нижньолужицька |
| ṕǫ́ta | полабська |
| pięta | польська |
| pętа «п’ята, нога, копито» | праслов’янська |
| pьnǫ «розтягувати, напинати» | праслов’янська |
| pęti | праслов’янська |
| pęti | праслов’янська |
| pentis «п’ята» | прусська |
| пята́ | російська |
| пе́та | сербохорватська |
| päta | словацька |
| pȇta | словенська |
| пѧта | старослов’янська |
| pata | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України