ЖЕРЕБ'Я — ЕТИМОЛОГІЯ

через посередництво латинської і, можливо, німецької мов (лат. delphin, delphinus, нім. Delphín) запозичено з грецької;

гр. δελφίς (род. в. δελφινος) «дельфін» пов’язане з δελφύς (анат.) «матка», яке зіставляють з дінд. gárbha-ḥ «утроба; зародок», ав. garəwa «тс.», gərəbuš«молода тварина», стсл. жрѣбѧ, укр. жереб’я́;

назва дельфіна зумовлена подібністю форми тіла тварини до анатомічного органа (Kretschmer DLZ 1893, 170), або, скоріше, тим, що дельфіни належать до живородних (Скорчев БЕ 1956/2, 161);

р. дельфи́н, бр. дэльфі́н, др. дельфисъ, п. вл. delfin, ч. слц. слн. delfín, болг. делфи́н, м. делфин, схв. дèлфūн;

псл. *žerb- ‹*gerb-;

споріднене з дінд. gárbhaḥ «материна утроба; зародок», ав. garəva, сперс. gawr «тс.», гр. βρέφος «дитина, немовля; зародок»;

іє. *g^uerbh-, *g^uelbh-/*g^uolbh- «матка; звіреня»;

р. жеребе́ц, бр. жарабе́ц, др. жеребь, жеребьць, п. źrebiec, ч. hřebec, hříbëě, слц. žrebec, вл. нл. žrebc, полаб. zribą, болг. жребе́ц, м. ждребец, схв. ждре́бац, слн. žrébec, стсл. жрѣбьць;