ДЕВ'ЯТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *devętь, утворене від порядкового *devętъ «дев’ ятий»;

менш імовірно, що -tь в псл. *devętь продовжує іє. *-tis, як у дінд. navatíḥ «дев’яносто», ав. nawaiti- «тс.», дісл. пīund «дев’ять», гр. ἐννεάς «тс.» (Trautmann 198; Torp 295; Фасмер І 493);

р. де́вять, бр. дзе́вяць, др. девять, п. dziewięć, ч. devět, слц. deväť, вл. dźewjeć, нл. źeẃeś, полаб. divǫt, болг. м. дéвет, схв. дȅвēт, слн. devét, стсл. девѧть;

слово виникло в українській мові із словосполучення дев’ять сот, пор. стсл. девѧть сътъ та аналогічні сполучення в деяких сучасних слов’янських мовах;

форма com (sъtъ) була родовим відмінком множини від sъto «сто»;

р. девятьсо́т, бр. дзевяцьсот, п. dziewięćset, ч. devět set, слц. deväťsto, вл. dźewjeć stow, нл. źeẃeś stow, болг. де́ветстотин, м. деветстотини, схв. дȅвēmсmȍmūнā, дȅветсто, слн. devétsto;

лат. nōna «дев’ята» є формою жін. р. до nōnus (‹ *novenos) «дев’ятий», похідного від novem «дев’ять», спорідненого з дінд. náva, гр. έννέα, двн. гот. niun, лит. devynì, псл. *devętь (‹ *nev-) «тс.», укр. де́в’ять;

запозичення з латинської мови;

р. бр. болг. но́на, п. ч. вл. nona, слц. слн. nóna, схв. нȍна;

псл. devętъ ‹ *devьn-tos;

споріднене з лит. deviñtas, лтс. devîts, devîtais, прус. newīnts, гот. niunda, гр. ἔνατος, ἔννατος, іон. εἴνατος, які зводяться до іє. *neuṇ-to-, що становить поширення формантом -to- основи *neuṇ-, засвідченої в лат. novem «дев’ять», дінд. náva, гр. ἐννέα, гот. niun, тох. ñu, вірм. inn «тс.», а також на слов’янському ґрунті, як гадають, у словах дев’яно́сто, дев’яси́л, др. Девягорескъ;

припускається, що іє. *neuṇ- пов’язане з *neu-os «новий»: коли рахунок вівся четвірками, з дев’яти починалася нова четвірка після двох перших;

звук d на початку основи в праслов’янській та в балтійських мовах з’явився в результаті дисиміляції n – n ›d – n (Schulze Kl. Sehr. 58; KZ 42, 27; Эндзелин СБЭ 88) або під впливом наступного desętъ (Persson Beitr. 504; Meйe ОЯ 31);

р. девя́тый, бр. дзевя́ты, др. девятыи, п. dziewiąty, ч. devátý, слц. deviaty, вл. dźewjaty, нл. źewety, полаб. dívǫtê, болг. деве́ти, м. деветти, схв. дèвēтū, слн. dēvĕti, стсл. девѧтыи, девѧта;