ВЫ — ЕТИМОЛОГІЯ
ви (займенник 2-ї ос. мн.)
псл. vy (‹*vūs‹*vōs чи *vons) є новотвором, що виник (як і лат. vos «ви») на місці іє. *jūs «ви» під впливом форм непрямих відмінків цього займенника ѵаsъ, ѵаmъ і т. д;
заміна могла бути викликана тим, що іє. *jūs після закономірних змін на слов’янському ґрунті перетворилося в ji і збіглося з займенником 3-ої ос. множини (а згодом і однини) чол. р;
р. бр. др. вы, п. вл. нл. wy, ч. слц. vy, болг. ви, вие, м. вие, схв. вȗ, слн. ví, стсл. вы;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́кати
«говорити ви одній особі»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
вы | білоруська |
ви | болгарська |
wy | верхньолужицька |
вы | давньоруська |
*jūs «ви» | індоєвропейська |
*jūs | індоєвропейська |
вие | македонська |
wy | нижньолужицька |
множини (а згодом і однини) | осетинська |
wy | польська |
vy (‹*vūs‹*vōs чи *vons) | праслов’янська |
вы | російська |
вȗ | сербохорватська |
vy | словацька |
ví | словенська |
вы | старослов’янська |
вие | українська |
vy | чеська |
р | ? |
ви́ручити
очевидно, утворене на давньоруському ґрунті з префікса вы«ви-» і втраченого в сучасних східнослов’янських мовах дієслова *ручити «поручитися», похідного від рука́;
первісно, мабуть, мало конкретне значення «простягнути руку порятунку»;
р. вы́ручить, бр. вы́ручы́ць, др. выручити, п. wyręczyć;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вируча́ти
ви́ручка
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
вы́ручы́ць | білоруська |
выручити | давньоруська |
wyręczyć | польська |
вы́ручить | російська |
вы «ви-» | ? |
ручити «поручитися» | ? |
рука́ | ? |
значення «простягнути руку порятунку» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України