БЁРДА — ЕТИМОЛОГІЯ
бе́рдо (частина ткацького верстата)
псл. *bьrdo;
лтс. birde «ткацький верстат» (можливо, запозичення з слов’янських мов, пор. Трубачев Этимология 1963, 31), гот. baúrd (у fotubaúrd «стільчик для ніг»), двн. bort «борт», дангл. bord «дошка, щит, стіл»;
спочатку бердо мало вигляд дощечки, якою прибивалась нитка ткання між нитками основи до тканини, згодом набуло вигляду довгого гребеня, ще пізніше – сучасного берда з двома рамками;
слов’янська назва виводиться також (Bern. I 118) від праформи *bhrdom із значенням «вістря, грань» і пов’язується з дісл. barða, двн. barta «сокира»;
деякі дослідники (Uhlenbeck 187, 193; Hirt Ablaut 127; Reichelt KZ 39, 35) через праформу *bheredh- зіставляють з дінд. bardhakaḥ «який відрізує, стриже», гр. πέρϑω «руйную», лат. fortex «ножиці»;
думка про походження слов’янського і латинського слова з германських мов (Pokorny 138) безпідставна;
р. бёрдо, бр. бёрда, п. нл. bardo, ч. слц. brdo, полаб. b’ordü «бительня, поліно; бердо», болг. бъ́рдо, м. брдо, схв. брдо, слн. bŕdo;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бepдій
«тс.»
бе́рдник
«виготовлювач берд»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бёрда | білоруська |
бъ́рдо | болгарська |
baúrd (у fotubaúrd «стільчик для ніг») | готська |
πέρϑω «руйную» | грецька |
bord «дошка, щит, стіл» | давньоанглійська |
bort «борт» | давньоверхньонімецька |
barta «сокира» | давньоверхньонімецька |
bardhakaḥ «який відрізує, стриже» | давньоіндійська |
barða | давньоісландська |
fortex «ножиці» | латинська |
birde «ткацький верстат» (можливо, запозичення з слов’янських мов, пор. Трубачев Этимология 1963, 31) | латиська |
брдо | македонська |
bardo | нижньолужицька |
b'ordü «бительня, поліно; бердо» | полабська |
bardo | польська |
*b | праслов’янська |
бёрдо | російська |
брдо | сербохорватська |
brdo | словацька |
bŕdo | словенська |
brdo | чеська |
значенням «вістря, грань» | ? |
*bheredh- | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України