БЁРДА — ЕТИМОЛОГІЯ

бе́рдо (частина ткацького верстата)

псл. *bьrdo;
лтс. birde «ткацький верстат» (можливо, запозичення з слов’янських мов, пор. Трубачев Этимология 1963, 31), гот. baúrd (у fotubaúrd «стільчик для ніг»), двн. bort «борт», дангл. bord «дошка, щит, стіл»;
спочатку бердо мало вигляд дощечки, якою прибивалась нитка ткання між нитками основи до тканини, згодом набуло вигляду довгого гребеня, ще пізніше – сучасного берда з двома рамками;
слов’янська назва виводиться також (Bern. I 118) від праформи *bhrdom із значенням «вістря, грань» і пов’язується з дісл. barða, двн. barta «сокира»;
деякі дослідники (Uhlenbeck 187, 193; Hirt Ablaut 127; Reichelt KZ 39, 35) через праформу *bheredh- зіставляють з дінд. bardhakaḥ «який відрізує, стриже», гр. πέρϑω «руйную», лат. fortex «ножиці»;
думка про походження слов’янського і латинського слова з германських мов (Pokorny 138) безпідставна;
р. бёрдо, бр. бёрда, п. нл. bardo, ч. слц. brdo, полаб. b’ordü «бительня, поліно; бердо», болг. бъ́рдо, м. брдо, схв. брдо, слн. bŕdo;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бepдій «тс.»
бе́рдник «виготовлювач берд»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бёрда білоруська
бъ́рдо болгарська
baúrd (у fotubaúrd «стільчик для ніг») готська
πέρϑω «руйную» грецька
bord «дошка, щит, стіл» давньоанглійська
bort «борт» давньоверхньонімецька
barta «сокира» давньоверхньонімецька
bardhakaḥ «який відрізує, стриже» давньоіндійська
barða давньоісландська
fortex «ножиці» латинська
birde «ткацький верстат» (можливо, запозичення з слов’янських мов, пор. Трубачев Этимология 1963, 31) латиська
брдо македонська
bardo нижньолужицька
b'ordü «бительня, поліно; бердо» полабська
bardo польська
*b праслов’янська
бёрдо російська
брдо сербохорватська
brdo словацька
bŕdo словенська
brdo чеська
значенням «вістря, грань» ?
*bheredh- ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України