БУР'ЯНІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

неясне;

можливо, споріднене з бу́йний (початкове значення – «рослина, що буйно росте»);

діалектна форма [бу́йрян], очевидно, є результатом пізнішої метатези народноетимологічного характеру, що пов’язує слово з бу́йний і може вказувати на ймовірність їх первісного зв’язку;

зіставляється також (Потебня РФВ 4, 189) з пирі́й, лит. pūraĩ «озима пшениця», гр. πυρός «пшениця»;

Фасмер (І 249) пов’язує з р. бури́ть «розкидати» (ці рослини буйно розростаються);

розглядається також (Шанский ЭСРЯ І 2, 236; Младенов 50) як похідне від основи bur-, паралельної основі byl- (укр. били́на);

Преображенський (І 57) вважає бур’я́н переоформленням свн. baldrian, з лат. valeriana;

припускається запозичення з тюркських мов (ЭССЯ 3, 99–100);

Нікольський (ФЗ 1893/5–6, 67) вважає бур’я́н запозиченим через татарську мову перським словом, що буквально означає «жарений, спалений», перен. «все, що спалюється»;

р. Бурья́н, бр. бур’я́н, п. burzan (з укр.), ч. buřan (з рос.), buřeň (з слц.), слц. burina, болг. бу́рен, м. бурјан, схв. бу́рјан «бузина»;