БАШЛЫК — ЕТИМОЛОГІЯ
башли́к
запозичення з тюркських мов;
тур. baslık, тат. башлык і т. д. є похідними від тюрк. baš «голова»;
р. бр. башли́к, п. baszłyk, ч. bašlík, слц. bašlik, болг. башлъ́к, м. башлак, схв. бàш-· лук, бàшлик;
Фонетичні та словотвірні варіанти
башликъ
(1749)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| башли́к | білоруська |
| башлъ́к | болгарська |
| башлак | македонська |
| baszłyk | польська |
| башли́к | російська |
| лук | сербохорватська |
| bašlik | словацька |
| башлык | татарська |
| baslık | турецька |
| baš «голова» | тюркські |
| бàшлик | українська |
| bašlík | чеська |
| є | ? |
| є | ? |
ля́си «беззмістовні, пусті розмови; теревені»
р. [ля́скать] «теревенити» традиційно розглядалося разом з ля́сы як результат видозміни форми баля́сы «теревені» (подібно до р. [стрюк] від [бастрю́к], шлык, від башлы́к);
р. ля́сы «пусті розмови; [жарти, лестощі, запобігання]», [ля́сить] «теревенити; жартувати; розповідати, запобігати ;– не зовсім ясне; можливо, пов’язане з ля́скати «базікати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ляси
«весело, жартівливо заговорювати з ким-небудь, сподіваючись відповіді; [лестити Пі]»
ляси
«вести жартівливі пусті розмови»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ля́скать | російська |
| ля́сы | російська |
| баля́сы | російська |
| стрюк | російська |
| бастрю́к | російська |
| шлык | російська |
| башлы́к | російська |
| ля́сы «пусті розмови; [жарти, лестощі, запобігання]» | російська |
| ля́сить «теревенити; жартувати; розповідати, запобігати ;-- не зовсім ясне; можливо, пов’язане з ля́скати «базікати» | російська |
| ля́скати | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України