АВЕР'ЯН — ЕТИМОЛОГІЯ

Ове́ркій (чоловіче ім’я)

через церковнослов’янську мову запозичено з грецької;
гр. Ἀβέρκιος, можливо, походить від лат. Abercius, яке виводиться від дієслова āverto «відвертаю, відхиляю; жену», префіксального похідного від verto «повертаю, обертаю», спорідненого з псл. *vьr̥těti, укр. верті́ти;
р. Аве́ркий, Аверья́н, бр. Аве́ркій, болг. Аве́ркий, стсл. Авєркий;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Авер'я́н
Аве́ркій
Аве́ркій «дръзновенъ» (1627)
Овер'я́н
Оверкичъ (особове ім’я 1438)
Ове́рко
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Аве́ркій білоруська
Аве́ркий болгарська
Ἀβέρκιος грецька
Abercius латинська
*v праслов’янська
Аве́ркий російська
Авєркий старослов’янська
верті́ти українська
Аверья́н українська
āverto «відвертаю, відхиляю; жену» ?
verto «повертаю, обертаю» ?

овер'ян «валеріана, Valeriana officinalis L.» (лікарський)] (бот.)

результат фонетичної видозміни літературної назви валеріа́на, зближеної з особовим ім’ям Овер’я́н, Авер’я́н;
пор. інші подібні зближення у формах [валеріан, маріян] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

авер'ян «тс.»
оверян
Етимологічні відповідники

Слово Мова
валеріа́на ?
Овер'я́н ?
Авер'я́н ?
валеріан «тс.» ?
маріян «тс.» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України