УПЛЕТУ — ТРАНСКРИПЦІЯ

[у́пл`іт] стрічка, яку вплітають в косу

відмінок однина множина
називний [у́пл`іт] [у́плеитие]
родовий [у́плеиту] [у́плеит`іў]
давальний [у́плеитов’і], [у́плеиту] [у́плеитам]
знахідний [у́пл`іт] [у́плеитие]
орудний [у́плеитом] [у́плеитамие]
місцевий [у́плеиту], [у́плеит`і] [у́плеитах]
кличний [у́плеитеи] [у́плеитие]

[упле́т]

відмінок однина множина
називний [упле́т] [упле́тие]
родовий [упле́ту] [упле́т`іў]
давальний [упле́тов’і], [упле́ту] [упле́там]
знахідний [упле́т] [упле́тие]
орудний [упле́том] [упле́тамие]
місцевий [упле́т`і] [упле́тах]
кличний [упле́теи] [упле́тие]

[уплеисти́] виготовити плетінням

Інфінітив [уплеисти́]
  Однина Множина
Наказовий спосіб
1 особа   [уплеит`і́м], [уплеит`і́мо]
2 особа [уплеити́], [уплеити́но] [уплеит`і́т`]
Майбутній час
1 особа [уплеиту́] [уплеите́м], [уплеитеимо́]
2 особа [уплеите́ш] [уплеитеите́]
3 особа [уплеите́] [уплеиту́т`]
Минулий час
чол. р. [упл`і́ў] [уплеили́]
жін. р. [уплеила́]
сер. р. [уплеило́]
Безособова форма
[упле́теино]

[уплеисти́] увити

Інфінітив [уплеисти́]
  Однина Множина
Наказовий спосіб
1 особа   [уплеит`і́м], [уплеит`і́мо]
2 особа [уплеити́], [уплеити́но] [уплеит`і́т`]
Майбутній час
1 особа [уплеиту́] [уплеите́м], [уплеитеимо́]
2 особа [уплеите́ш] [уплеитеите́]
3 особа [уплеите́] [уплеиту́т`]
Минулий час
чол. р. [упл`і́ў] [уплеили́]
жін. р. [уплеила́]
сер. р. [уплеило́]
Безособова форма
[упле́теино]
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.