ЗАСВІТЯТЬ — ТРАНСКРИПЦІЯ
ЗМІСТ
[засв’іти́тие] запалити; почати відбивати світло; з'явитися; вдарити
Інфінітив | [засв’іти́тие] | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | [засв’іт`і́м], [засв’іт`і́мо] | |
2 особа | [засв’іти́], [засв’іти́но] | [засв’іт`і́т`] |
Майбутній час | ||
1 особа | [засв’ічу́] | [засв’і́тием], [засв’і́тиемо] |
2 особа | [засв’і́тиеш] | [засв’і́тиетеи] |
3 особа | [засв’і́тиет`] | [засв’і́т`ат`] |
Минулий час | ||
чол. р. | [засв’іти́ў] | [засв’іти́лие] |
жін. р. | [засв’іти́ла] | |
сер. р. | [засв’іти́ло] | |
Безособова форма | ||
[засв’і́чеино] |
[засв’іти́тие] зіпсувати фотоматеріал
Інфінітив | [засв’іти́тие] | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | [засв’іт`і́м], [засв’іт`і́мо] | |
2 особа | [засв’іти́], [засв’іти́но] | [засв’іт`і́т`] |
Майбутній час | ||
1 особа | [засв’ічу́] | [засв’і́тием], [засв’і́тиемо] |
2 особа | [засв’і́тиеш] | [засв’і́тиетеи] |
3 особа | [засв’і́тиет`] | [засв’і́т`ат`] |
Минулий час | ||
чол. р. | [засв’іти́ў] | [засв’іти́лие] |
жін. р. | [засв’іти́ла] | |
сер. р. | [засв’іти́ло] | |
Безособова форма | ||
[засв’і́чеино] |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.