ПРОКЛЯТИЙ — ТРАНСКРИПЦІЯ

[прокл`а́тий] клятий; ненависний

відмінок чол. р. жін. р. сер. р. множина
називний [прокл`а́тий] [прокл`а́та] [прокл`а́теи] [прокл`а́т`і]
родовий [прокл`а́того] [прокл`а́тойі] [прокл`а́того] [прокл`а́тиех]
давальний [прокл`а́тому] [прокл`а́т`ій] [прокл`а́тому] [прокл`а́тием]
знахідний [прокл`а́тий], [прокл`а́того] [прокл`а́ту] [прокл`а́теи] [прокл`а́тиех], [прокл`а́т`і]
орудний [прокл`а́тием] [прокл`а́тойу] [прокл`а́тием] [прокл`а́тиемие]
місцевий [прокл`а́тому], [прокл`а́т`ім] [прокл`а́т`ій] [прокл`а́тому], [прокл`а́т`ім] [прокл`а́тиех]

[про́кл`атий]

відмінок чол. р. жін. р. сер. р. множина
називний [про́кл`атий] [про́кл`ата] [про́кл`атеи] [про́кл`ат`і]
родовий [про́кл`атого] [про́кл`атойі] [про́кл`атого] [про́кл`атиех]
давальний [про́кл`атому] [про́кл`ат`ій] [про́кл`атому] [про́кл`атием]
знахідний [про́кл`атий], [про́кл`атого] [про́кл`ату] [про́кл`атеи] [про́кл`атиех], [про́кл`ат`і]
орудний [про́кл`атием] [про́кл`атойу] [про́кл`атием] [про́кл`атиемие]
місцевий [про́кл`атому], [про́кл`ат`ім] [про́кл`ат`ій] [про́кл`атому], [про́кл`ат`ім] [про́кл`атиех]
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.