ШВЕНДЯТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ШВЕ́НДЯТИ

Ходити туди-сюди (перев. без певної мети, без потреби); тинятися. Приклади
  • [Кобзар:] Тепер народ той швендяє і сюди і туди, як бджоли, що згубили матку. Одні з-за Дніпра біжать, другі за Дніпро тікають – і не розбереш нічого. (Панас Мирний)
  • – Не швендяй під ногами! Забирайся. (І. Микитенко)
  • Він був козаком у Потоцького, а там помандрував у черкаські ліси до Залізняка; ходив з Ґонтою виручать Умань, довго був січовиком і по Волощині швендяв. (О. Стороженко)
  • Наймички .. страшили малого Аркадія, що ввечері серед прочан з'являються цигани з величезними міхами і забирають дітей, які швендяють без батьків. (Ірина Вільде)
  • Дід Грицай .. одбився од роботи .. та все швендяв з старою по весіллях, по хрестинах та похоронах. (І. Нечуй-Левицький)
  • Яків по хазяйству швендяє, – не через те, щоб йому хотілося робити, а треба комусь і за ним дивитись. (Панас Мирний)
  • – Я гадаю, Варваро Павлівно, вже можна варити картоплю, ну, скільки вони ще можуть швендяти? Десять хвилин, не більше! Ну, безсовісні, отак запізнитись! (В. Собко)
  • [Xрапко:] Хіба ти не бачиш, що вони [люди] щодня швендяють до мене, пороги оббивають? (Панас Мирний)
  • Шатнувся [Еней] миттю сам із хати, Своїх троянців позбирати; Зібравши, дав такий приказ: “Як можна швидше укладайтесь, Зо всіми клунками збирайтесь, До моря швендяйте якраз!”. (І. Котляревський)

ШВЕ́НДЯЛО

Швендя. Приклади
  • – Як десь побачиш, бери, любко, поліно і гони швендяла, як пустого кота, аж до хати. (П. Козланюк)

Джерело:
Тлумачний словник української мови у 20-ти томах.


Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.