РОЗБІЯКА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

РОЗБІЯ́КА

ч. Той, хто займається розбоєм, грабіжництвом; розбійник. Приклади

Заводив він у думках свого товариша в темні лісові нетрі, напускав на його розбійників, які замахнулися вже на його ножами; тоді сам вибігав із-за кущів з рушницею, розгонив розбіяк. (С. Васильченко)
Без сльози гіркої Поспішає розбіяка До добичі свої [своєї]. (С. Руданський)

ч. і ж. Те саме, що задира́ка. Приклади

– Та він у нас і не такий уже розбіяка, як його уславили: як до нього добре – він удвічі добрий. (С. Васильченко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.