НАЦІЯ — ТЛУМАЧЕННЯ
НА́ЦІЯ ї, ж.
Етносоціальна спільнота, історично сформована на досить високому рівні розвитку певного суспільства на основі територіально-державної та психологічно-культурної єдності людей перев. зі спільністю походження, з єдиною мовою, усвідомленням своєї ідентичності (національною самосвідомістю) і спільністю самоназви, а також з певною спільністю характерних рис зовнішності.
Приклади
- У великій пустині я знаходжу поклади дорогоцінних металів, котрі можуть збагатити всю націю. (Г. Хоткевич)
- Любов не знає націй, і для любові немає ні італійців, ні еспанців [іспанців]. (М. Йогансен)
- Довгі віки Українська Церква була найміцніше зв'язана зі своїм народом, а це двом їм надавало сили та духу. У нас завжди віра й нація ототожнювалися. (І. Огієнко)
- Я не згадала про ще одну важливу обставину: вже дівчинкою я знала, що належу до нації, котра завдячує літературі самим своїм існуванням. (О. Забужко)
Держава, країна (у деяких висловах).
Приклади
- Економічне зростання полегшує вирішення проблеми обмеженості ресурсів. Воно також дає змогу нації зберігати державну незалежність. (з наук. літ.)
перен., жарт.
Про яку-небудь групу людей.
Приклади
- – Ну от! – сказав Вадим жартівливо, стараючись сховати хвилювання. – У жіночої нації програмна стріч однакова скрізь. (В. Винниченко)
- Він [міліціонер] повів невідомого громадянина ковальської нації, який шарпав на собі шкіряну фартушину, лаявся задьористо й вигадливо. (Ю. Яновський)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.