НАПУТНИК — ТЛУМАЧЕННЯ
НАПУ́ТНИК а, ч., заст.
Той, хто напучує, дає поради; наставник (у 1 знач.).
Приклади
- Служителі віри, напутники й захисники народні нині лежали понівечені, мертві, лишившись вірними своїй святині до останнього подиху. (М. Старицький)
- Вчився [Саіб] так добре, що незабаром став трохи не розумнішим за свого напутника і вчителя. (І. Нечуй-Левицький)
- – Мамо, ви знаєте, хто це до нас завітав? .. Це дочка мого найкращого напутника – друга, мого нареченого батька. (Є. Кротевич)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.