ЗВУКОПИС — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗВУКО́ПИС у, ч., лінгв., літ., муз.

Засіб художньої виразності, що полягає в спеціальному доборі звуків для створення певного образу, враження і т. ін. Приклади

Питання звукопису, передача звукової гри оригіналу значить дуже багато. (М. Зеров)
Виключно [винятково] багатий Шевченків звукопис. Ось рядки з балади “Утоплена”, які передають шелест осоки коло берега: “Хто се, хто се по сім боці Чеше косу? Хто се?”. (М. Рильський)
Удається поет [М. Бажан] і до слів-паронімів, які додають до звукопису ще й приховане зіставлення. (В. Русанівський)
Поширеним видом музичного звукопису є імітація різних звучань (співу птахів, гуркотів грому, ударів дзвону та ін.). (з наук. літ.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.