ВІСТУН — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВІСТУ́Н а́, ч.

Той, хто приносить звістку. Приклади

Чи ж все буть йому кар вістуном І погрозою в людях!? (І. Франко)
Шпигун зблід і тут же впав лицем до землі. Він знав, що за недобрі вісті султани й візири частенько наказували рубати вістунам голови. (С. Тельнюк)

заст. Розвідник, дозорець. Приклади

Швед озирнувся, чи не підслуховує хто. – Вістун дав знак, що якась частина надтягає. (Б. Лепкий)

іст. Військовий чин у козацьких військах та деяких українських арміях минулого. Приклади

Прийнятими в Українській Галицькій армії ступенями були для підстаршини: старший стрілець, вістун, десятник, старший десятник, булавний, бунчужний. (з наук.-попул. літ.)

Військовий чин у сучасних громадських об'єднаннях козаків. Приклади

У Війську Запорозькому для рядового складу встановлені такі звання: козак, значковий; для підстаршини: молодший вістун, вістун, старший вістун, молодший чотар, чотар та старший чотар. (із журн.)

перен. Те саме, що ві́сник 2. Приклади

Так той вітер шалений, вістун громогніву і зливи, десь аж в байраки забіг і знесилений впав там на землю. (П. Тичина)
Побачили усі, як птах, вістун весни, Із світанкової упав височини. (І. Нехода)
Передчуття не омилило його, бувши не так завбаченням подій, як вістуном внутрішньої потреби. (В. Підмогильний)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.