ТИН

Огорожа, сплетена з лози, тонкого гілля; пліт. Приклади

Та вже ж наші слобожани Тини городили; Із-під лугу, із-під гаю Лозу волочили. (Я. Щоголів)
Ось і хата. Мелькнули голубі віконниці, недавно загороджений тин, на якому ще не просохло ліщинове листячко. (Григорій Тютюнник)
Темніли круто заплетені високі тини. (С. Журахович)
Вся Колонтаївка рябіла й чорніла серед степу чорними покрівлями хат, жовтіла очеретяними тинами. (І. Нечуй-Левицький)
Сонце весело осміхалось до яро-зелених акацій, жовтих комишевих тинів, прибитої росою дороги. (М. Коцюбинський)
Обабіч стискали нас дошки й жердини тинів та парканів, а над нами нависали стелею віти густих волоських горіхів. (І. Муратов)
* Образно. О, забув я про тин той спижевий, Що між нами границею став, І тебе я, мій цвіте рожевий, Як лиш міг, як умів, покохав! (І. Франко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.