ГРОБНИЦЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

ГРОБНИ́ЦЯ і, ж.

Спеціальна споруда, де ховають тіло померлого; склеп. Приклади
  • – Я, цар царів, я, сонця син могутній, собі оцю гробницю збудував. (Леся Українка)
  • Звідси вели двері до заупокійної кімнати. Тут складали тіла померлих князів, поки їх зложено на вічний спочинок до родинної гробниці. (А. Чайковський)
  • Коли ж батька поклали в гробницю і Неля власними очима побачила, як грабарі замурували кам'яну плиту, вона відразу скорилась. (Ірина Вільде)
  • У світлиці Понуро, вогко, що в гробниці. (І. Франко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.