ОТРОЧЕ — СЛОВОЗМІНА
ЗМІСТ
о́трок хлопець-підліток; у стародавній Русі – князівський або боярський слуга, що входив до складу молодшої дружини - іст.
відмінок | однина | множина |
називний | о́трок | о́троки |
родовий | о́трока | о́троків |
давальний | о́трокові, о́троку | о́трокам |
знахідний | о́трока | о́троків, отроки |
орудний | о́троком | о́троками |
місцевий | о́трокові, о́троку | о́троках |
кличний | о́троче | о́троки |
о́трочий
відмінок | чол. р. | жін. р. | сер. р. | множина |
називний | о́трочий | о́троча | о́троче | о́трочі |
родовий | о́трочого | о́трочої | о́трочого | о́трочих |
давальний | о́трочому | о́трочій | о́трочому | о́трочим |
знахідний | о́трочий, о́трочого | о́трочу | о́троче | о́трочих, о́трочі |
орудний | о́трочим | о́трочою | о́трочим | о́трочими |
місцевий | о́трочому, о́трочім | о́трочій | о́трочому, о́трочім | о́трочих |
кличний | о́трочий | о́троча | о́троче | о́трочі |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.