ПЛАСТ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
верста, шар, верства, пласт
1. Шар – верства – пласт
Коли говоримо про однорідну масу, речовину, що покриває будь-яку поверхню або міститься між чим-небудь, застосовуємо іменник шар: шар глини, шар соломи, шар яблук.
Це слово широко вживається в різних галузях науки, техніки, народного господарства. Сполучення з ним, як зазначає довідник «Культура української мови», набули термінологічного звучання, наприклад: верхні шари атмосфери, шар фільтрувальний, річний шар деревини тощо.
Похідним від шар є прошарок, яке використовується і в прямому (назва тонкого шару чогось), приміром, теплоізоляційний прошарок, і в переносному значеннях (назва певної суспільної групи): дрібнобуржуазний прошарок.
У сучасній літературній мові в розумінні «горизонтально розміщена маса чого-небудь» поряд з шар уживається іменник верства. Він виступає і як геологічний термін на позначення осадових гірських порід, форм їхнього залягання: поверхнева верства, водоносна верства та ін. Ширше, ніж шар, це слово застосовується переносно: верстви населення, верстви студентства.
Іменник пласт, хоч споріднений семантично з лексемами шар та верства, але має певні відтінки. Його переважно використовують на позначення цільної однорідної маси, обмеженої більш-менш паралельними площинами. Найчастіше це слово трапляється в термінологічних сполуках, що стосуються гірництва: залізорудний пласт, соляний пласт.
Інколи чуємо помилковий вислів пласт землі щодо грунту, який перевертає плуг під час орання. Звичайно, в цьому разі йдеться про скибу (скиби) землі. А щоб означити щось м'яке, пухке, подрібнене, а також гази, рідини і под., є іменники шар і верства. Ними називають також тверду, плоску масу. Причому помітна тенденція вживати шар, шари, пласт, пласти в прямому, а верства, верстви в переносному значеннях.
Отже, близькі між собою шар, верства, пласт виявляють специфіку стосовно сполучуваності з іншими словами. Різняться вони й стилістичними сферами вживання
2. Верста – верства
Як міра довжини, назва верстового стовпа, дуже високої людини (розм.) уживаються паралельно. З версту (з верству) пройти, десять верст (верств) до села. У значеннях «шар», «пласт», «частина суспільного класу» тощо використовується переважно верства. Суспільна верства.
Коли говоримо про однорідну масу, речовину, що покриває будь-яку поверхню або міститься між чим-небудь, застосовуємо іменник шар: шар глини, шар соломи, шар яблук.
Це слово широко вживається в різних галузях науки, техніки, народного господарства. Сполучення з ним, як зазначає довідник «Культура української мови», набули термінологічного звучання, наприклад: верхні шари атмосфери, шар фільтрувальний, річний шар деревини тощо.
Похідним від шар є прошарок, яке використовується і в прямому (назва тонкого шару чогось), приміром, теплоізоляційний прошарок, і в переносному значеннях (назва певної суспільної групи): дрібнобуржуазний прошарок.
У сучасній літературній мові в розумінні «горизонтально розміщена маса чого-небудь» поряд з шар уживається іменник верства. Він виступає і як геологічний термін на позначення осадових гірських порід, форм їхнього залягання: поверхнева верства, водоносна верства та ін. Ширше, ніж шар, це слово застосовується переносно: верстви населення, верстви студентства.
Іменник пласт, хоч споріднений семантично з лексемами шар та верства, але має певні відтінки. Його переважно використовують на позначення цільної однорідної маси, обмеженої більш-менш паралельними площинами. Найчастіше це слово трапляється в термінологічних сполуках, що стосуються гірництва: залізорудний пласт, соляний пласт.
Інколи чуємо помилковий вислів пласт землі щодо грунту, який перевертає плуг під час орання. Звичайно, в цьому разі йдеться про скибу (скиби) землі. А щоб означити щось м'яке, пухке, подрібнене, а також гази, рідини і под., є іменники шар і верства. Ними називають також тверду, плоску масу. Причому помітна тенденція вживати шар, шари, пласт, пласти в прямому, а верства, верстви в переносному значеннях.
Отже, близькі між собою шар, верства, пласт виявляють специфіку стосовно сполучуваності з іншими словами. Різняться вони й стилістичними сферами вживання
2. Верста – верства
Як міра довжини, назва верстового стовпа, дуже високої людини (розм.) уживаються паралельно. З версту (з верству) пройти, десять верст (верств) до села. У значеннях «шар», «пласт», «частина суспільного класу» тощо використовується переважно верства. Суспільна верства.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Пласт землі
Правильніше:
Скиба землі
тяжко хворіти; не підніматися через слабість
Правильніше:
лежати пластом
Мова – не калька: словник української мови
Члени "Пласту"
Правильніше:
Члени Пласту