ПЕРЕВЕДЕМО — СЛОВОВЖИВАННЯ

Перевірте вживання дієслова перевести і в разі потреби замініть:

перекласти — передати текст, слово або усне висловлювання засобами іншої мови;

переказати — переслати гроші поштою, телеграфом, через банк.

АЛЕ:

перевести — переправити, допомогти перейти; перемістити в інше положення, на іншу позицію; змінити на гірше або зовсім зіпсувати.

Бабусю онук перевів через дорогу.  Усіх студентів перевели на другий курс. 

Перевірте вживання дієслова переводити і в разі потреби замініть:

перекладати — передавати текст, слово або усне висловлювання засобами іншої мови;

переказувати — пересилати гроші поштою, телеграфом, через банк.

АЛЕ:

переводити — переправляти, допомагати перейти; переміщати в інше положення, на іншу позицію; змінювати на гірше або зовсім псувати.

Я переведу бабусю через дорогу. Його перевели на нову посаду. 

Правильніше: перевести подих

Правильніше: перекласти оголошення українською мовою

Правильніше: переказати гроші (кошти)

Правильніше: повернути (перевести) на жарт

Правильніше: не здишуся; духу не відведу

Правильніше: із ворон почали, а на сороки перевели; починай, іванку, зранку

Правильніше: перевести розмову на іншу тему

Правильніше: перевести (знівечити) життя; зав'язати вік (світ)

Правильніше: із ворон почали, а на сороки перевели

Замініть конструкцію не можна дух перевести на стилістично кращий варіант: не можна дух відвести, не здихнутися, не здихатися.

Для урізноманітнення мовлення замініть дієслово витратити, витратитися на один із варіантів: згаяти, змарнувати, згайнувати, перевести, розтратити, розтринькати.

«Вершник перевів подих, кинув оком на юрбу»; «Йому навіть подих перехопило. Скільки тут хліба!» — читаємо в творах сучасних українських письменників і мимоволі згадуємо статтю М. Рильського «Словник і питання культури мови», надруковану в «Радянській Україні» 3 й 4 квітня 1963 р., де тонкий знавець української мови звертає між іншим увагу на недоречність у таких фразах слова подих. Адже це слово означає не «дихання», а «подув»: «Клени обсипаються від найменшого подиху вітерця» (О. Донченко), — або вказує на нові впливи: «Подих нової епохи дійшов і до цього великого міста» («Вітчизна»). Російські відповідники — дуновение, веяние.
Навпаки, там де йдеться про дихання, українська класика вдавалась до слів дух («Вона аж зблідла, дух забивсь». — І. Нечуй-Левицький; «Молодиця не переведе духу, верещить». — Марко Вовчок), віддих («Він затамовує навіть віддих, боячись подати знак життя». — М. Коцюбинський), дихання («Інші квіти в диханні весни розцвітуть». — В. Сосюра).
Російському вислову задержать дыхание відповідають українські затамувати (зупинити, затримати) дух («Вони проминули ще десяток склепів, затамовуючи дух». — Ю. Смолич), затамувати віддих («Олег, затамувавши віддих, визирнув з-за димаря». — О. Донченко); російському перевести дух (дыхание) — українські вислови звести дух («А ви дайте мені дух звести». — Марко Вовчок), перевести (відвести) дух («Вийшовши на високу гору, вони стали проти самого пам'ятника, щоб перевести трохи дух». — І. Нечуй-Левицький), відсапнути («Лаговський важко одсапував з того прудкого ходіння». — А. Кримський), відітхнути («Я став, відітхнув важко, озирнувся довкола і знов відіткнув». — І. Франко). Російському вислову нельзя дух перевести відповідають українські не можна дух відвести, не здихнутися, не здихатися («Аж не здишеться, мов тільки що вловлений горобчик». — П. Куліш).