КОРИСТЮ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
використати що-небудь з користю для себе
Правильніше:
упіймати (ухопити) вовка за вухо
Мова – не калька: словник української мови
який з того прок?
Правильніше:
яка з цього (з того) користь?; який з цього (з того) пожиток?
Мова – не калька: словник української мови
яка тобі з того користь?
Правильніше:
що тобі з того?
Мова – не калька: словник української мови
що з нього толку?
Правильніше:
який з нього пожиток?; яка з нього користь?
Мова – не калька: словник української мови
це принесе йому вигоду
Правильніше:
з цього він матиме вигоду (користь, пожиток, зиск); з цього він скористується (покористується); це йому піде на пожиток (на користь); це дасть йому вигоду (користь, пожиток, зиск)
Мова – не калька: словник української мови
усе це говорить не на вашу користь
Правильніше:
усе це не за вас (не на вашу руч) промовляє (говорить)
Мова – не калька: словник української мови
у свою користь
Правильніше:
собі на користь
Мова – не калька: словник української мови
у дохід держави
Правильніше:
на користь держави
Мова – не калька: словник української мови
служити на користь
Правильніше:
іти на користь
Мова – не калька: словник української мови
свої інтереси
Правильніше:
своя користь
Мова – не калька: словник української мови
приносити користь
Правильніше:
давати користь (пожиток); недаром хліб їсти
Мова – не калька: словник української мови
приносити вигоду
Правильніше:
давати (робити) вигоду (користь, пожиток, зиск)
Мова – не калька: словник української мови
приносити велику користь
Правильніше:
нести золоті яйця
Мова – не калька: словник української мови
поступатися своєю честю заради користі (вигоди)
Правильніше:
розмінювати на п'ятаки
Мова – не калька: словник української мови
обернути на свою користь
Правильніше:
на пожиток собі обернути
Мова – не калька: словник української мови
ніякої користі
Правильніше:
як з бика молока
Мова – не калька: словник української мови
не пішло на користь
Правильніше:
не пішло в руку
Мова – не калька: словник української мови
на чию користь
Правильніше:
на чию руч
Мова – не калька: словник української мови
на користь
Правильніше:
на пожиток
Мова – не калька: словник української мови
мати користь (вигоду) з чого-небудь; наживатися
Правильніше:
ловити рибку
Мова – не калька: словник української мови
мати вигоду (користь); виграти що-небудь
Правильніше:
убити (піймати) грінку
Мова – не калька: словник української мови
користь
Правильніше:
зиск
Мова – не калька: словник української мови
для своєї вигоди
Правильніше:
собі на користь
Мова – не калька: словник української мови
діяти на руку кому
Правильніше:
діяти (робити, чинити) на користь кому (чию); лити воду на чийсь млин (на чиєсь колесо)
Мова – не калька: словник української мови
вигода; користь
Правильніше:
зиск
Мова – не калька: словник української мови
в інтересах діла
Правильніше:
для користі справи
Мова – не калька: словник української мови
бути у виграші
Правильніше:
виграти; бути при виграші; мати вигоду (користь, пожиток, зиск)
Мова – не калька: словник української мови
бути корисним (вигідним)
Правильніше:
іти на руку; прислужитися; піти на користь
Мова – не калька: словник української мови
без користі; даремно
Правильніше:
ні собі ні людям; більше виску, ніж шерсті
Мова – не калька: словник української мови
спрощення в групах приголосних
Збіг приголосних у слові ускладнює вимову, тому в процесі мовлення один з них (здебільшого середній) випадає.
На письмі фіксується:
1. Випадання д, т у групах приголосних ждн, здн, стн, стл: тиждень – тижневий, проїзд – проїзний, роз'їзд – роз'їзний, лестощі – улесливий, щастя – щасливий, вість – вісник, користь – корисний, честь – чесний, якість – якісний, захист – захисний, стелити – слати. Буква т зберігається у словах: зап'ястний, кістлявий, пестливий, хвастливий, шістнадцять.
2. Випадання к у групах приголосних скн, зкн при творенні дієслів із суфіксом ну: тріск – тріснути, брязк – брязнути. Але: виск – вискнути.
3. Випадання л у групі приголосних слн: масло – масний, мисль – умисний, навмисне; ремесло – ремісник.
Зверніть увагу: спрощення відбувається при вимові, але не позначається на письмі у прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження (аванпостний, баластний, компостний, контрастний, форпостний, гігантський, парламентський і под.), у словах типу студентський, туристський, фашистський; у давальному і місцевому відмінках однини іменників жіночого роду першої відміни (аспірантці, оптимістці, піаністці, хустці).
На письмі фіксується:
1. Випадання д, т у групах приголосних ждн, здн, стн, стл: тиждень – тижневий, проїзд – проїзний, роз'їзд – роз'їзний, лестощі – улесливий, щастя – щасливий, вість – вісник, користь – корисний, честь – чесний, якість – якісний, захист – захисний, стелити – слати. Буква т зберігається у словах: зап'ястний, кістлявий, пестливий, хвастливий, шістнадцять.
2. Випадання к у групах приголосних скн, зкн при творенні дієслів із суфіксом ну: тріск – тріснути, брязк – брязнути. Але: виск – вискнути.
3. Випадання л у групі приголосних слн: масло – масний, мисль – умисний, навмисне; ремесло – ремісник.
Зверніть увагу: спрощення відбувається при вимові, але не позначається на письмі у прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження (аванпостний, баластний, компостний, контрастний, форпостний, гігантський, парламентський і под.), у словах типу студентський, туристський, фашистський; у давальному і місцевому відмінках однини іменників жіночого роду першої відміни (аспірантці, оптимістці, піаністці, хустці).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
користь – корисність
Користь – добрі результати, матеріальна вигода для когось, чогось. Велика користь, давати користь, мати користь.
Корисність – якість корисного. Корисність речі, корисність спорту.
Корисність – якість корисного. Корисність речі, корисність спорту.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Користуватися без користі
«Нова книжка письменника користується великим успіхом», — пишуть у своїх статтях наші критики, рецензенти, не замислюючись над тим, що читачеві, який звик мислити по-українському, такі рядки відгонять обвинуваченням. Справді, дієслова користуватися чи користати, походячи від іменника користь, означають «робити щось, дістаючи з того вигоду». Писали колись харків'янин Г. Квітка-Основ'яненко й буковинець О. Федькович не так, пише й сучасник наш О. Гончар: «За давніх-давен у всіх війнах парламентери користалися правом недоторканності», — цебто парламентери могли йти в розташування ворога й знати, що їх не вб'ють. У таких фразах дієслова користуватися, користати передають поняття «одержувати якусь вигоду». Але яку власну вигоду має нова книжка хваленого критиком письменника, про яку рецензент запевняє, що вона «користується успіхом»? Ніякої. Тому й слід було вдатися до інших слів, наприклад: «Нова книжка письменника має великий успіх» (або — «зажила великого успіху»).
Не знаючи всього багатства своєї мови, автори часто штучно перекладають з інших мов українською потрібні їм слова, але такі переклади не збагачують рідної мови, а лиш віддаляють ЇЇ від природного звучання.
Не знаючи всього багатства своєї мови, автори часто штучно перекладають з інших мов українською потрібні їм слова, але такі переклади не збагачують рідної мови, а лиш віддаляють ЇЇ від природного звучання.
Які робите на користь народу
Правильніше:
Які робите для народу
Який толк з реорганізації
Правильніше:
Яка користь з реорганізації
Мають бути використані на користь України
Правильніше:
Мають бути використані для добра України