БАРВ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
Гамма барв
Правильніше:
Гама барв
Барва, колір, тон, відтінок, колорит і фарба
Замініть іменник фарба, якщо його використано в абстрактному значенні, на стилістично кращий варіант: барва, колір, тон, відтінок, колорит.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
Яскраві фарби української весни. | Яскраві барви української весни. |
Усі фарби нічного неба. | Усі кольори нічного неба. |
АЛЕ:
фарба — речовина для фарбування.
У нас можна купити акрилову водоемульсійну фарбу, латексну, силіконову та інші.
сіяти барвами
Правильніше:
грати барвами
Мова – не калька: словник української мови
переливатися всіма кольорами веселки
Правильніше:
веселкою грати; грати (мінитися, грати- мінитися, леліти) всіма барвами веселки
Мова – не калька: словник української мови
надмірно перебільшувати
Правильніше:
згущувати барви
Мова – не калька: словник української мови
і оком не моргне
Правильніше:
і барвою не поведе
Мова – не калька: словник української мови
згущувати краски
Правильніше:
згущати (згущувати) барви; перебирати (перебільшувати) міри (міру); брати через край
Мова – не калька: словник української мови
фарба, барва
Кольорова речовина, якою мастять чи малюють, називається фарбою. А барва – то природний колір, тон, колорит, відтінок. Під впливом російської мови, де слово краска виражає обидва ці поняття, в наших засобах масової інформації іменнику фарба часом надають не властивого йому абстрактного значення: «Фарби осіннього лісу; заіскритися фарбами; фарби народного мистецтва». Нормативні українські сполучення: водяні фарби, олійні фарби, синя (зелена, жовта) фарба; барви осіннього лісу, заіскритися барвами, барви народного мистецтва.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Фарба, барва, краска
Щодо слів фарба й барва помиляються часом навіть деякі письменники, неправильно вживаючи їх: «Рожеві вуста, на яких грає стільки фарби й сонця, співчутливо питають», «Обличчя, пофарбовані полум'ям під гарячу мідь». У цих фразах слова фарба й пофарбовані ніяк не підходять, бо тут мовиться не про косметичну речовину, якою фарбують жінки губи або й обличчя, а про зорове враження, колір, що зветься українською мовою — барва: «Край неба на сході весело рум'янився, мінився радісними барвами» (В. Козаченко). Від цього слова походить відомий прикметник барвистий («Хай молодість наша свята і крилата іде по барвистій землі». — В. Сосюра), як і прислівник барвисто («Рай земний, едем барвисто-пишний». — П. Куліш).
Кольорова речовина, якою мастять чи фарбують або малюють, зветься фарбою. Розрізняють фарби за матеріалом, із якого виготовлено, та за призначенням: олійні, акварельні, рослинні, друкарські, фарбарські, а також за кольором: червона фарба (або червінка чи червоне красило), біла (або білило, біль), жовта (або жовтило, жовтка), зелена (або зелінка) тощо. Наведемо приклади: «Віконниці помальовані ясно-синьою фарбою» (І. Нечуй-Левицький); «В цю хвилину назустріч нам ішов молодий робітник з відром зеленої фарби в одній руці і з великим квачем у другій» (Леся Українка); «На стіні проти стола висить великий портрет Шевченка, хорошої роботи олійними фарбами» (М. Коцюбинський).
Крім слів барва й фарба, є в українській мові й слово краска: «Краска сорому кинулася в обличчя Лаговському» (А. Кримський).
Кольорова речовина, якою мастять чи фарбують або малюють, зветься фарбою. Розрізняють фарби за матеріалом, із якого виготовлено, та за призначенням: олійні, акварельні, рослинні, друкарські, фарбарські, а також за кольором: червона фарба (або червінка чи червоне красило), біла (або білило, біль), жовта (або жовтило, жовтка), зелена (або зелінка) тощо. Наведемо приклади: «Віконниці помальовані ясно-синьою фарбою» (І. Нечуй-Левицький); «В цю хвилину назустріч нам ішов молодий робітник з відром зеленої фарби в одній руці і з великим квачем у другій» (Леся Українка); «На стіні проти стола висить великий портрет Шевченка, хорошої роботи олійними фарбами» (М. Коцюбинський).
Крім слів барва й фарба, є в українській мові й слово краска: «Краска сорому кинулася в обличчя Лаговському» (А. Кримський).