ЧИН — МОРФЕМІКА
ЗМІСТ
Чин — суфікс
Значення суфікса «Чин»
Опредметнена дія.
Опредметнена ознака (якість, властивість).
Абстрактне поняття, наукові терміни.
Приклади слів із суфіксом «Чин»
| Слово | Морфемна структура |
| азіа́тчина | /азі/а́т+чин*а |
| кріпа́ччина | /кріп/а́ч+чин*а |
| пілсу́дчина | /пілсу́д/чин*а |
| ухі́дчини | у/хі́д/чин*и |
Чин — корінь
Приклади слів із коренем «Чин»
| Слово | Морфемна структура |
| по-чино́вницьки | по-/чин/о́вн+иць+к+и |
| прочиня́вши | про/чин/я́+вш+и |
| чинба́рити | /чин/б+а́р+и+ти |
| чинба́рний | /чин/б+а́р+н*ий |
| чинба́рня | /чин/б+а́р+н*я |
| чинбарюва́ння | /чин/б+ар+юва́+нн*я |
| чинбарюва́ти | /чин/б+ар+юва́+ти |
| чино́вництво | /чин/о́вн+иц+тв*о |
| чино́вницький | /чин/о́вн+иць+к*ий |
| чино́вниця | /чин/о́вн+иц*я |
| чино́вничок | /чин/о́вн+ич+ок |
| чину́ша | /чин/у́ш*а |
Словник афіксальних морфем української мови / Н. Ф. Клименко, Є. А. Карпіловська, В. С. Карпіловський, Т. І. Недозим; Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. – Київ: [б.в.], 1998. – 440 с.