EISEN — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
банка́с «залізний шпеник для закріплення дошки при струганні на столярному верстаті»
через польську мову запозичено з німецької;
нім. Bankeisen «скоба, лапа» є складним словоМ, утвореним з іменників Bank «лава, верстат» і Eisen «залізо», спорідненого з англ. iron, пкельт. īsarno- (дірл. iarann, кімр. haiarn «тс.»);
п. bankajz, bankajza «лапа, скоба»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
iron | англійська |
Bankeisen «скоба, лапа» | німецька |
bankajz «лапа, скоба» | польська |
bankajza «лапа, скоба» | польська |
īsarno- (дірл. iarann, кімр. haiarn «тс.») | пракельтська |
Bank «лава, верстат» | ? |
Eisen «залізо» | ? |
бі́ґлязь «праска»
запозичення з німецької мови;
н. Bǘgeleisen «праска» утворедоз основ іменників Bǘgel «скоба» (пов’язаного з дієсловом biegen «гнути», спорідненим з гр. φεύγω «утікаю», лит. bűgti «лякатися, відступати») і Eisen «залізо» (спорідненого з англ. iron «тс.», пгерм. *īsarna-, пкельт. *īsarno);
початкове значення «залізо зі скобою (ручкою)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бі́ґлез
бі́ґляз
бі́ґляйзь
пи́ґлізь
«тс.»
пи́ґляз
пи́ґлязь
пи́ґляйз
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Bǘgeleisen «праска» | німецька |
Bǘgel «скоба» (пов’язаного з дієсловом biegen «гнути», спорідненим з гр. φεύγω «утікаю», лит. bűgti «лякатися, відступати») | ? |
Eisen «залізо» (спорідненого з англ. iron «тс.», пгерм. *īsarna-, пкельт. *īsarno) | ? |
значення «залізо зі скобою (ручкою)» | ? |
люта́зня «паяльна трубка»
н. Lóteisen є складним словом, утвореним з основ дієслова löten «паяти» та іменника Eisen «залізо»;
очевидно, через посередництво польської мови (п. [lutajza] «вид скоби для паяння») запозичено з німецької;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Lóteisen | німецька |
löten «паяти» | німецька |
Eisen «залізо» | німецька |
lutajza | польська |
снайте́за «прилад, яким роблять гвинтові нарізи»
видозмінене запозичення з польської мови;
п. [sznajdeza] «гвинторізна дошка, гвинторіз», [sznajdyza, sznejdeza] «тс.» походять від нім. Schnéideisen «тс.», утвореного з основ дієслова schneiden «різати», спорідненого з свн. снн. снідерл. snīden, двн. snīdan, днн. snīthan, дфриз. snītha, дісл. snīða, гот. sneiþan «тс.», псл. [*snětъ], укр. [сніт] «колода, обрубок», та іменника Eisen «залізо»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сніте́за
«вид ковальського інструмента»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
sneiþan «тс.» | готська |
snīdan | давньоверхньонімецька |
snīða | давньоісландська |
snīthan | давньонижньонімецька |
snītha | давньофризька |
Schnéideisen «тс.» | німецька |
sznajdeza «гвинторізна дошка, гвинторіз» | польська |
*snětъ | праслов’янська |
snīden | середньоверхньнімецька |
snīden | середньонижньонімецька |
snīden | середньонідерландська |
сніт «колода, обрубок» | українська |
sznajdyza «тс.» | ? |
sznejdeza «тс.» | ? |
schneiden «різати» | ? |
Eisen «залізо» | ? |
стаме́ска
запозичення з російської мови;
р. стаме́ска, [стаме́зка] походить від нн. stemmīzn̥ або нвн. Stemmeisen «стамеска, долото, зубило», утвореного з основ дієслова stemmen «видовбувати», спорідненого з снн. снідерл. stẹmmen, днн. stẹmmien, дангл. stẹmman, дісл. ісл. stemma «тс.», лтс. stuômótiês «спотикатися; заїкатися», stùmt «штовхати, посувати», лит. stùmti «тс.», та іменника Eisen (двн. īsan) «залізо», що, як і днн. дісл. īsarn, дангл. īse(r)n, дірл. iarann, кімр. haiern, вважається результатом давнього запозичення з іллірійської мови;
бр. стаме́ска;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
стаме́ска | білоруська |
stẹmman | давньоанглійська |
īse(r)n | давньоанглійська |
īsan «залізо» | давньоверхньонімецька |
iarann | давньоірландська |
stemma «тс.» | давньоісландська |
īsarn | давньоісландська |
stẹmmien | давньонижньонімецька |
īsarn | давньонижньонімецька |
stemma «тс.» | ісландська |
haiern | кімрська |
stuômîtiês «спотикатися; заїкатися» | латиська |
stùmt «штовхати, посувати» | латиська |
stùmti «тс.» | литовська |
stemmīzn̥ | нижньонімецька |
Stemmeisen «стамеска, долото, зубило» | нововерхньонімецька |
stemmen «видовбувати» | нововерхньонімецька |
Eisen | нововерхньонімецька |
стаме́ска | російська |
стаме́зка | російська |
stẹmmen | середньонижньонімецька |
stẹmmen | середньонідерландська |
плита́їс «інструмент, за допомогою якого швець загладжує кінці підошви»
запозичення з німецької мови;
н. Plätteisen «тс.; праска» складається з основ слів Plätte «тс.», plätten «прасувати», які через нар.-лат. *plattus «рівний, плоский» зводяться до гр. πλατύς «широкий», спорідненого з лит. platѝs «тс.», псл. plastъ «пласт», *pletje «плече», та Eisen «залізо», що походить від двн. īsan, яке разом з іншими германськими формами та кельт. *īsarno- вважається запозиченням з іллірійської мови;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
πλατύς «широкий» | грецька |
īsan | давньоверхньонімецька |
*īsarno- | кельтські |
platùs «тс.» | литовська |
*plattus «рівний, плоский» | народнолатинська |
Plätteisen «тс.; праска» | німецька |
Plätte «тс.» | німецька |
plätten «прасувати» | німецька |
Eisen «залізо» | німецька |
plastъ «пласт» | праслов’янська |
*pletje «плече» | праслов’янська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України