COCCUS — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
кукільва́н «рослина, що має гіркі отруйні плоди, Cocculus suberosus D. C. (Anamirta L.) Colebr.» (бот.)
запозичення з баварського діалекту німецької мови;
н. (бав.) [kockelefang] «тс.» походить від іт. coccoli di Levante «насіння з Леванту (Близького Сходу)», де coccoli (мн.) «насіння, плоди» продовжує нар.лат. coccula, зменшену форму від coccus «ягода», прийменник di походить від лат. de «від, з», Levante «(букв.) той, що сходить; схід (країни Близького Сходу)» є активним дієприкметником теперішнього часу від дієслова levare «підіймати», що продовжує лат. levare «тс.»;
на українському ґрунті зближене за народною етимологією з кукі́ль;
р. кукольва́н «кукільван», кукельва́н, схв. [кок] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кукольва́н
«тс.; [принада й отрута для риб Пі]»
кукольва́нити
«ловити рибу, отруюючи її висушеними плодами кукільвану»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
coccoli di Levante «насіння з Леванту (Близького Сходу)» | італійська |
de «від, з» | латинська |
levare «тс.» | латинська |
kockelefang «тс.» (бав.) | німецька |
кукольва́н «кукільван» | російська |
кок «тс.» | сербохорватська |
кукельва́н | українська |
coccula | ? |
coccus «ягода» | ? |
Levante «(букв.) той, що сходить; схід (країни Близького Сходу)» | ? |
levare «підіймати» | ? |
кукі́ль | ? |
кок «одноклітинний кулястий організм з родини бактерій» (друга частина складних слів на позначення бактерій типу ехіноко́к, стрептоко́к)
запозичено з новолатинської мови (можливо, за посередництвом російської);
нлат. coccus пов’язане з гр. κόκκος «зернина, ядро», словом нез’ясованого (можливо, неіндоєвропейського) походження;
р. кокк, бр. кок, п. -kok, -kokus- ч. слц. kokus, болг. коки (мн.), м. -коки (мн.), схв. -кока, слн. kókus;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кок | білоруська |
коки (мн.) | болгарська |
κόκκος «зернина, ядро» | грецька |
-коки (мн.) | македонська |
coccus | новолатинська |
-kok | польська |
-kokus- | польська |
кокк | російська |
-кока | сербохорватська |
kokus | словацька |
kókus | словенська |
kokus | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України