BUSCH — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
буке́т
запозичено (очевидно, через російську і польську мови) з французької мови;
фр. bouquet «букет, жмуток; аромат», первісно «гай» (пор. bouquet ďarbres «гай», букв. «група дерев») є зменшувальною формою до bois «ліс; (ст.) група дерев», яке разом з пров. ст. bosc, іт. bosco, слат. buscus, boscus «тс.» походить від західногерманського кореня *bosk- «кущ, ліс», *busk- «тс.», який зберігається в двн. днн. busc «кущ, чагарник, гайок», свн. busch, bosch(e), снн. busch, busk, гол. bos(ch), англ. busch, нвн. Busch «тс.»;
герм. *busk- є розширенням герм. *bus- «пухнути, набрякати», пов’язаного, очевидно, з іє. *bu-, *bhū- «надувати, роздувати», від яких виводяться також лат. bulla «пузир, пухир, прищ», псл. *bula «ґуля, набалдашник», укр. була́ва́, бу́лка «хліб» тощо, дісл. bysia «швидко витікати», стсл. быстръ, укр. би́стрий;
менш переконливе пов’язання слов’янських слів з н. Bukétt «букет», Bouquét «тс.» (Фасмер І 236), яке зводиться до того ж фр. bouquet «гай»;
р. бр. болг. м. буке́т, п. bukiet, ч. buket, bouquet, слц. buket, bukéta, схв. бỳкēт, буке́та, слн. bukét;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
busch | англійська |
буке́т | білоруська |
буке́т | болгарська |
*busk- | германські |
*bus- «пухнути, набрякати» | германські |
bos(ch) | голландська |
busc «кущ, чагарник, гайок» | давньоверхньонімецька |
bysia «швидко витікати» | давньоісландська |
busc «кущ, чагарник, гайок» | давньонижньонімецька |
*bu- | індоєвропейська |
bosco | італійська |
bulla «пузир, пухир, прищ» | латинська |
буке́т | македонська |
Bukétt «букет» | німецька |
Busch «тс.» | нововерхньонімецька |
bukiet | польська |
*bula «ґуля, набалдашник» | праслов’янська |
bosc | провансальська |
буке́т | російська |
бỳкēт | сербохорватська |
busch | середньоверхньнімецька |
buscus | середньолатинська |
busch | середньонижньонімецька |
buket | словацька |
bukéta | словацька |
bukét | словенська |
быстръ | старослов’янська |
була́ва́ | українська |
би́стрий | українська |
буке́та | українська |
bouquet «букет, жмуток; аромат» | французька |
bouquet «гай» | французька |
buket | чеська |
bouquet | чеська |
первісно «гай» (пор. bouquet ďarbres «гай», букв. «група дерев») | ? |
bois «ліс; (ст.) група дерев» | ? |
bosc | ? |
*bosk- «кущ, ліс» | ? |
*busk- «тс.» | ? |
bosch(e) | ? |
busk | ? |
*bhū- «надувати, роздувати» | ? |
бу́лка «хліб» | ? |
Bouquét «тс.» | ? |
бушме́н «представник групи племен у Південній Африці»
англ. Bushman «тс.», букв. «людина з кущів», утворене з основ іменників bush «кущ», спорідненого з нвн. Busch, двн. днн. busc, гол. bos(ch) «тс.», який є результатом розширення герм. *bus- «набрякати», спорідненого з псл. buxnǫti, укр. бухнути, і man «чоловік», спорідненого з нвн. Mann, двн. днн. гол. man «тс.», псл. mǫzb, укр. муж;
англійська назва є калькою гол. boschjesman «бушмен», букв. «людина з кущів»;
запозичення з англійської мови;
р. бр. болг. бушмен, п. Buszmen, Buszman «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Bushman «тс.» | англійська |
бушмен | білоруська |
бушмен | болгарська |
*bus- «набрякати» | германські |
bos(ch) «тс.» | голландська |
man «тс.» | голландська |
boschjesman «бушмен» | голландська |
busc | давньоверхньонімецька |
man «тс.» | давньоверхньонімецька |
busc | давньонижньонімецька |
man «тс.» | давньонижньонімецька |
Busch | нововерхньонімецька |
Mann | нововерхньонімецька |
Buszmen «тс.» | польська |
buxnǫti | праслов’янська |
mǫzb | праслов’янська |
бушмен | російська |
бухнути | українська |
муж | українська |
bush «кущ» | ? |
man «чоловік» | ? |
тирбушо́н «штопор, пробочник»
запозичення з французької мови;
фр. tire-bouchon «штопор, пробочник» складається з основ tire, пов’язаної з tirer «тягти», що виникло з нар.-лат. *tirare (пор. іт. tirare, ісп. порт. tirar «тс.»), і bouchon «затичка, пробка», пов’язаної з фр. ст. bouche «жмут (листя, трави)», що виникло з нар.-лат. *bоsса, пов’язаного з слат. boscus «кущ, хаща», запозиченого із західногерманських мов (пор. днн. двн. busc, свн. busch, bosch(e), нвн. Busch, сангл. bussh, bosch, busk, англ. bush «тс.»);
п. tyrbuszon, болг. тирбушо́н;
Фонетичні та словотвірні варіанти
трибу́шо́н
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
bush «тс.» | англійська |
тирбушо́н | болгарська |
busc | давньоверхньонімецька |
busc | давньонижньонімецька |
tirar | іспанська |
tirare | італійська |
*tirare (пор. іт. tirare, ісп. порт. tirar «тс.») | народнолатинська |
*bоsса | народнолатинська |
Busch | нововерхньонімецька |
tyrbuszon | польська |
tirar | португальська |
bussh | середньоанглійська |
bosch | середньоанглійська |
busk | середньоанглійська |
busch | середньоверхньнімецька |
bosch(e) | середньоверхньнімецька |
boscus «кущ, хаща» | середньолатинська |
tire-bouchon «штопор, пробочник» | французька |
tirer «тягти» | французька |
bouchon «затичка, пробка» | французька |
bouche «жмут (листя, трави)» (ст.) | французька |
tire | французька |
пу́ша «прутики (деревина) для сірників»
неясне;
можливо, пов’язане з нвн. Busch «кущ, чагарник»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Busch «кущ, чагарник» | нововерхньонімецька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України