ҐНІТ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ґніт
очевидно, через польське посередництво запозичене з середньоверхньонімецької мови;
свн. knote «потовщення на частинах тіла, нервах, рослинах; вузол, гніт» споріднене з нвн. Knochen «кістка»;
значения «ґніт» набуте, очевидно, вже в польській мові внаслідок розширення значення німецького слова, яке стосувалось лише певного виду ґнотів (пор. нвн. Knoten «ґніт гірничої лампи»);
р. [гнот, кнот], бр. кнот, п. knot «тс.», [knoty] «головки льону, конопель», ч. knot «гніт; тампон з марлі; вузол», слц. knôt «гніт; тампон»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гніт
гнот
ґнот
гнота́р
«виготовлювач ґнотів»
ґнота́р
«тс.»
гноття́
«лахміття, манаття»
ґно́ття
«тс.»
кгнотъ
«гніт»
(XVII ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кнот | білоруська |
| Knochen «кістка» | нововерхньонімецька |
| knot «тс.» | польська |
| knote «потовщення на частинах тіла, нервах, рослинах; вузол, гніт» | середньоверхньнімецька |
| knôt «гніт; тампон» | словацька |
| кнот | українська |
| knoty «головки льону, конопель» | українська |
| knot «гніт; тампон з марлі; вузол» | чеська |
| значения «ґніт» | ? |
| гнот | ? |
кни́длі «страва в вигляді галушок з тертої картоплі і пшеничного борошна, начинених сливами, политих маслом або олією»
запозичене з німецької мови (можливо, через польське посередництво);
нвн. (півд.) Knödel є здрібнілою формою від Knode «вузол»;
варіантом knode було свн. knote (звідки укр. ґніт);
п. knedel «круглий пиріжок, найчастіше з сливою або кусочком яблука в середині» (мн. knedle), [knydel], ч. knedlík, knedle (мн.), слц. knedl’a, knedle (мн.) «тс.», нл. knedela, knedla «картопля; влежана груша», схв. кне́дл, кне́дла «галушка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ки́ндлі
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| knedela «картопля; влежана груша» | нижньолужицька |
| knedla «картопля; влежана груша» | нижньолужицька |
| Knödel «вузол» (півд.) | нововерхньонімецька |
| Knode | нововерхньонімецька |
| knode | нововерхньонімецька |
| knedel «круглий пиріжок, найчастіше з сливою або кусочком яблука в середині» (мн. knedle) | польська |
| knydel | польська |
| кне́дл | сербохорватська |
| кне́дла «галушка» | сербохорватська |
| knote (звідки укр. ґніт) | середньоверхньнімецька |
| knedl'a «тс.» (мн.) | словацька |
| knedle «тс.» (мн.) | словацька |
| ґніт | українська |
| knedlík (мн.) | чеська |
| knedle (мн.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України