ШПРИЦ — ЕТИМОЛОГІЯ
шприц «хірургічний інструмент для впорскування в організм лікарських речовин і для відсмоктування рідини; інструмент подібної будови, використовуваний у техніці»
запозичення з німецької мови;
нім. Spritze «шприц; укол; пожежний насос» (‹ свн. sprütze «оприскувач, насос») походить від дієслова spritzen «оприскувати; шприцювати» (‹ свн. sprützen «оприскувати»), яке зводиться до пгерм. *sprūˇt- «виростати, проростати; розпукуватися»;
р. м. шприц «шприц», бр. шпрыц, п. szpryca «тс.; спринцівка», болг. шприц «спринцівка; бляшана трубочка; вода із содою», схв. шприц «шприц», слн. (розм.) šprícа «спринцівка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шпри́ца
«тс.»
шприцува́ти
шприцюва́льний
шприцюва́льник
шприцюва́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шпрыц | білоруська |
| шприц «спринцівка; бляшана трубочка; вода із содою» | болгарська |
| шприц «шприц» | македонська |
| Spritze «шприц; укол; пожежний насос» (‹ свн. sprütze «оприскувач, насос») | німецька |
| spritzen «оприскувати; шприцювати» (‹ свн. sprützen «оприскувати») | німецька |
| szpryca «тс.; спринцівка» | польська |
| *sprūˇt- «виростати, проростати; розпукуватися» | прагерманська |
| шприц «шприц» | російська |
| шприц «шприц» | сербохорватська |
| sprütze «оприскувач, насос» | середньоверхньнімецька |
| sprützen «оприскувати» | середньоверхньнімецька |
| šprícа «спринцівка» (розм.) | словенська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України