ШЕРШНІВ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *sr̥šьnь;

споріднене з лит. širšuõ, šìršuonas «велика оса, шершень», лтс. šir̃šinas, прус. sirsilis, двн. hornaӡ, hornuӡ, н. Hornisse, лат. crābrō, які зводяться до іє. *k῀ers-/k῀r̥s- «голова, ріг» (Kluge–Mitzka 317) або, можливо, пов’язані з іє. коренем *kes-/ks- «різати, колоти» (Мельничук Этимология 1966, 219);

р. ше́ршень, бр. шэ́ршань, др. сьршень, п. szerszeń, [sierszeń, sierszyń, sierszon, sirszula], ч. слц. sršeň, вл. šeršeń, нл. šeršeń, [šeršel], полаб. sarsin (‹ *šŕ̥šenь), болг. стъ́ршел, м. стршен, стршел, схв. стр̏шље̄н, стр̑ш, стр̏ше̄н, слн. sršèn, цсл. сръшень;

не зовсім ясні результати фонетичної видозміни форми ше́ршень, можливо, зумовлені зближенням з п. ст. szarszun «меч»;

очевидно, запозичення з чеської або словацької мови;

ч. sršeň, [sršán, sršáň, sršín], слц. sršeň відповідають укр. ше́ршень (див.);