ЧЕТВЕРО — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
дітво́ра́
утворено на східнослов’янському ґрунті від *дѣтъва (пор. схоже за структурою р. мошкара́);
висловлювалось припущення, що суфіксальний елемент у цьому слові з’явився під впливом утворень типу *čеtvorъ, *pętorъ, укр. че́тверо, п’я́теро (Lohmann KZ 58, 213);
менше підстав розглядати це слово як давнє складне, де першою частиною є та сама основа, що в dět-i, а другою – основа, засвідчена в лит. vorá «низка», pavarà «передача, привод»;
р. детвора, бр. дзетвара́;
Фонетичні та словотвірні варіанти
детворэ́ча
дітворня́
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дзетвара́ | білоруська |
| vorá «низка» | литовська |
| детвора | російська |
| че́тверо | українська |
| дѣтъва (пор. схоже за структурою р. мошкара́) | ? |
| *čеtvorъ | ? |
| *pętorъ | ? |
| п'я́теро | ? |
| dět-i | ? |
| pavarà «передача, привод» | ? |
четве́ртий «порядковий числівник до чотири»
споріднене з лит. ketvir̃tas «четвертий», лтс. cetur̂taĩs, прус. kettwirts, двн. fiordo, гр. τέταρτος, лат. quārtus, дінд. caturtháḥ, тох. А śtärt, дірл. cethramad «тс.»;
іє. *ku̯etu̯r̥to-/ku̯eturto-;
псл. *četvr̥tъ(jь);
р. четвёртый, бр. чацвёрты, др. четвьртъ, п. czwarty, ч. čtvrtó, слц. štvrtó, вл. štwîrty, нл. stwоrty, ст. cwarty, полаб. cіt’orte, болг. четвъ́рт, четвъ́рти, м. четврт(и), схв. чѐтвртū, слн. četŕti, стсл. чєтврьтъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
четверакій
«четверний»
четверга́
«четвірка, четверик»
че́тве́рень
«одна частина розпиляного начетверо стовбура дерева; запряжка з чотирьох коней»
четве́ре́ньки
(у вислові на четвере́ньки, на четве́ре́ньках «рачки»)
четвери́к
«міра сипких тіл; запряжка з чотирьох коней; вила з чотирма ріжками»
четверико́м
«чотирма кіньми (волами)»
четвери́нка
«кожна з чотирьох штук»
четверинки́
(у вислові на четверинка́х «рачки»)
четвери́ти
«запрягати дві пари коней (волів)»
четвери́ця
«чотири предмети»
четве́рка
«четвірка, четверик»
четверни́й
«чотирикомпонентний»
четверни́к
«шлея з чотирма смугами»
четверни́ця
«четвірка волів»
четверня́
«запряжка з чотирьох коней»
четверня́к
«сорт рогу»
(спец.)
че́тверо
четверта́к
«четверта частина карбованця; чотиригрошова монета; чотирирічна свійська тварина»
четверта́ка
«чотирирічна свійська тварина, зокрема корова»
четверти́на
четверти́нний
четверті́вка
«одна четверта (міра)»
четвертни́й
четверто́ваний
четверто́к
«міра сипких тіл»
четвертува́ти
че́тверть
четверува́тися
«запрягати дві пари волів»
четверу́ха
«міра поля (четверта частина загону)»
четві́рка
четві́рко
четві́рний
«четверний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чацвёрты | білоруська |
| четвъ́рт | болгарська |
| štwîrty | верхньолужицька |
| τέταρτος | грецька |
| fiordo | давньоверхньонімецька |
| caturtháḥ | давньоіндійська |
| cethramad «тс.» | давньоірландська |
| четвьртъ | давньоруська |
| *ku̯etu̯r̥to-/ku̯eturto- | індоєвропейська |
| quārtus | латинська |
| cetur̂taĩs | латиська |
| ketvir̃tas «четвертий» | литовська |
| четврт(и) | македонська |
| stwоrty | нижньолужицька |
| cіt'orte | полабська |
| czwarty | польська |
| *četvr̥tъ(jь) | праслов’янська |
| kettwirts | прусська |
| четвёртый | російська |
| чѐтвртū | сербохорватська |
| štvrtó | словацька |
| četŕti | словенська |
| чєтврьтъ | старослов’янська |
| четвъ́рти | українська |
| čtvrtó | чеська |
| А | ? |
| cwarty | ? |
четверушка «марсилія, Marsilia L.» (бот.)
назва походить від че́тверо з огляду на те, що листки цієї рослини мають поділену на чотири частини пластинку;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| че́тверо | ? |
чоти́ри «назва числа 4 і його цифрового позначення»
псл. četyre (чол. р.), četyri (жін., с. р.), [čьtyre (чол. р.)], [čьtyri (жін., с. р.)];
споріднене з лит. keturì (чол. р.), kẽturios (жін. р.), лтс. četri, ст. cettre «тс.», прус. kettwirts «четвертий», лат. quattuor «чотири», дірл. cethir, гот. fidwōr, двн. fior, свн. нвн. vier, дангл. fēower, дфриз. fiūwer, англ. four, шв. fyra, норв. fire, дісл. fjōrir, гр. τέττᾰρες, τέσσαρες, гомер. πέσυρες, алб. kátër, вірм. č̣ork‘, осет. kutru- «свідок (*четверта (особа) після судді, позивача і відповідача)», тох. А štwar, тох. B ś(t)wer, ś(t)wār(a), ав. čaϑwārō (род. в. від čaturąm), дінд. catvā́raḥ (зн. в. catúraḥ, catvā́ri с. р.);
існує думка (Machek ESJČ 107; Erhart Sborník FFBrU 14, 23) про зв’язок із псл. četa «пара»;
спроба розглядати ь у слов’ян. cьtyre (пор. західнослов. і слн. форми) як рефлекс редукованого голосного індоєвропейського кореня (Fortunatov KZ 36, 35; Iljnskij AfSlPh 34, 5) викликає сумнів, оскільки ця форма виникла внаслідок чергування е : ь (пор. слов’ян. cьso/ceso, укр. що);
р. четы́ре «чотири», бр. чаты́ры, др. четыре, четыри, чотыри, п. cztery, ч. čtyři, слц. štyri, štyria, вл. štyri, styrjo, нл. styri, styrjo, ст. ctyri, полаб. citěr, болг. че́тири, м. четири, схв. чѐтири, слн. štíri, štírje, [četíri, četírje] «тс.», стсл. чєтырє (чол. р.), чєтыри (жін. р.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
наче́тверо
учетверзі́
«учотирьох»
уче́тверо
учетве́рте
учотирьо́х
че́тверо
четве́ртий
чети́ри
«тс.»
чотире́нко
(у загадці: колесо воза?)
чоти́речка
(у загадці: чотири пальці руки)
чотири́жди
«чотири рази»
чоти́рі
чоти́рка
(у загадці так названо ногу)
чоти́рники
«чотири мізинці»
чотирни́ця
(у загадці: колесо; нога корови)
чте́рі
чти́рі
чтірня́
(від чоти́ри у виразі в чтірню́ (у чотирьо́х)
шти́ри
«чотири»
шти́рі
штирі́вка
«австрійська монета в чотири крейцери»
штирійча́к
«вила з чотирма зуб’ями»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| čaϑwārō (род. в. від čaturąm) | авестійська |
| kátër | албанська |
| four | англійська |
| чаты́ры | білоруська |
| че́тири | болгарська |
| štyri | верхньолужицька |
| styrjo | верхньолужицька |
| č̣ork' | вірменська |
| πέσυρες | гомерівське |
| fidwōr | готська |
| τέττᾰρες | грецька |
| fēower | давньоанглійська |
| fior | давньоверхньонімецька |
| catvā́raḥ (зн. в. catúraḥ, catvā́ri с. р.) | давньоіндійська |
| cethir | давньоірландська |
| fjōrir | давньоісландська |
| четыре | давньоруська |
| fiūwer | давньофризька |
| quattuor «чотири» | латинська |
| četri | латиська |
| keturì (чол. р.) | литовська |
| четири | македонська |
| styri | нижньолужицька |
| styrjo | нижньолужицька |
| vier | нововерхньонімецька |
| fire | норвезька |
| citěr | полабська |
| cztery | польська |
| četyre (чол. р.) | праслов’янська |
| četa «пара» | праслов’янська |
| kettwirts «четвертий» | прусська |
| четы́ре «чотири» | російська |
| чѐтири | сербохорватська |
| vier | середньоверхньнімецька |
| štyri | словацька |
| štyria | словацька |
| štíri | словенська |
| štírje | словенська |
| чєтырє (чол. р.) | старослов’янська |
| четыри | українська |
| чотыри | українська |
| četíri «тс.» | українська |
| četírje «тс.» | українська |
| чєтыри (жін. р.) | українська |
| čtyři | чеська |
| fyra | шведська |
| četyri (жін., с. р.) | ? |
| čьtyre (чол. р.)] | ? |
| čьtyri (жін., с. р.)] | ? |
| kẽturios (жін. р.) | ? |
| cettre «тс.» | ? |
| τέσσαρες | ? |
| kutru- «свідок (*четверта (особа) після судді, позивача і відповідача)» | ? |
| А | ? |
| B | ? |
| ś(t)wār(a) | ? |
| ь | ? |
| cьtyre (пор. західнослов. і слн. форми)(Fortunatov KZ 36, 35; Iljnskij AfSlPh 34, 5) | ? |
| ctyri | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України