ЦІПЕНІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ціпені́ти «заклякати, дубіти»
псл. cěpeněti, cěpъ «ціп, палиця»;
утворене від форми дієприкметника cěpenъjь від дієслова cěpti, cěpatі;
зіставляється з лит. kaīpti «хворіти»;
щодо розвитку значення пор. дубі́ти від дуб, р. околе́ть від кол тощо;
р. цепене́ть, ч. cepeněti, слц. cepeniet’, болг. вцепеня́вам се «цепенію, клякаю», слн. cepenåti, стсл. оцѣпенѣти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
заціпені́лий
заці́плий
«тс.»
зціпені́лий
«задубілий»
зці́плий
плений
ці́пнути
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вцепеня́вам се «цепенію, клякаю» | болгарська |
| kaīpti «хворіти» | литовська |
| cěpeněti | праслов’янська |
| околе́ть від кол | російська |
| цепене́ть | російська |
| cepeniet' | словацька |
| cepenåti | словенська |
| оцѣпенѣти | старослов’янська |
| cepeněti | чеська |
| cěpъ «ціп, палиця» | ? |
| cěpatі | ? |
| дубі́ти від дуб | ? |
оцупі́ти «замерзнути»
очевидно, пов’язане з ціпені́ти «замерзати», ці́пити (про мороз) «бути сильним» (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
очіпі́ти
«застигнути, завмерти з переляку»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ціпені́ти «замерзати» | ? |
| ці́пити «бути сильним» (про мороз) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України