ХРЕБЕТ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
хребе́т «осьовий скелет хребетних тварин і людини; гірське пасмо»
були також намагання (Соболевский ИОРЯС 26, 32) шукати позаслов’янські зв’язки, зокрема, трактувати хребе́т як запозичене від скіфів;
зводилося також (Petersson AfSlPh 35, 371–372; Ильинский ИОРЯС 20/4, 146) до праформи *khrĭbh-, *khreibh- і вважалося результатом розширення індоєвропейського кореня *kher-b- «бути твердим, сухим, гострим», *(s)ker- «гнути» (Черных II 355);
псл. xrübütъ «хребет, спина» пов’язане з xribъ «пагорб» і через основи skrüb-, skrib- з дієсловом skrebti (ЭССЯ 8, 107–109, пор. також Brückner 160–161);
непереконливі спроби (Bern. I 404–405) довести звуконаслідувальне походження слова хребе́т (як хро́бот);
сумнівне й зближення (Горяев 402; Machek Slavia 16, 200–201, ESJČ 187; Младенов 671) з горб (‹ псл. *gъr̥bъ);
р. хребе́т, бр. хрыбе́т, [хрібі́т], др. хрьбьтъ, хребет, хрибьтъ, п. grzbiet, ст. chrzbiet, ч. hřbet, [hřibet], ст. chřbet, chřibet «спина, хребет», слц. chrbát, [сhribet] «спина», chrbatica «спинний хребет», вл. chribjet, нл. kśebjat, ст. chrjebjet, kšebjat, болг. хръбе́т, хре́бет (гірський), м. хрбет, схв. хр̀бат, хрбѐт, слн. hrbèt, стсл. хрьбьтъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безхребе́тний
безхребе́тні
захребе́тник
«той, хто живе чужим коштом»
захребе́тниця
по́-ребт
«хребет»
по́хребти́на
«тс.»
хирбе́т
«спина»
хребети́на
«хребет, спина»
хребе́тник
«частина борони»
хребе́тниця
«хребет»
(анат.)
хребе́тні
хребе́ць
хребти́на
«хребет, спина»
хребто́вець
«хребетна тварина»
хребтови́на
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
хрыбе́т | білоруська |
хръбе́т | болгарська |
chribjet | верхньолужицька |
хрьбьтъ | давньоруська |
хрбет | македонська |
kśebjat | нижньолужицька |
grzbiet | польська |
xrübütъ «хребет, спина» | праслов’янська |
хребе́т | російська |
хр̀бат | сербохорватська |
chrbát | словацька |
hrbèt | словенська |
хрьбьтъ | старослов’янська |
хрібі́т | українська |
хребет | українська |
хрибьтъ | українська |
hřibet | українська |
сhribet «спина»«спинний хребет» | українська |
chrbatica «спина»«спинний хребет» | українська |
хре́бет (гірський) | українська |
хрбѐт | українська |
hřbet | чеська |
хребе́т | ? |
*khrĭbh- | ? |
*kher-b- «бути твердим, сухим, гострим» | ? |
*(s)ker- «гнути» | ? |
xribъ | ? |
skrib- | ? |
хребе́т (як хро́бот) | ? |
горб (‹ псл. *gъr̥bъ) | ? |
chrzbiet | ? |
chřbet «спина, хребет» | ? |
chřibet «спина, хребет» | ? |
chrjebjet | ? |
kšebjat | ? |
ре́пту́х «мішок для годування запряжених коней; плетений з мотузків мішок для сіна; [торба Нед]»
реконструкція *репдук, п. *repduk як запозичення з снн. rêpdak «шматок тканини», переосмисленого під впливом слова хребе́т (Кипарский ВЯ 1956/5, 136; Kiparsky ZfSlPh 22/2, 433), викликає сумнів;
очевидно, вихідною є форма нім. Kripp(en)tuch, яка складається з Krippe «ясла, корито», пов’язаного з свн. krippe, двн. krippa, дат. krybbe, снідерл. kribbe «тс.», гол. kribe «годівниця; ясла; стійло, ліжко», сангл. дангл. cribb, англ. crib «тс.», і Tuch «сукно, лляне полотно»;
запозичення з німецької мови;
р. [репту́х], п. [kreptuch], слц. kreptuch;
Фонетичні та словотвірні варіанти
рапту́х
раптухъ
«простирадло»
(1596)
ре́втух
ре́пех
репе́ха
«довга сорочка, в якій ходили хлопці до 16 років; різновид мішка, з якого годують коней»
ре́птюк
«тс.»
рептю́х
«торба»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
crib «тс.» | англійська |
kribe «годівниця; ясла; стійло, ліжко» | голландська |
cribb | давньоанглійська |
krippa | давньоверхньонімецька |
krybbe | датська |
Kripp(en)tuch | німецька |
Krippe «ясла, корито» | німецька |
Tuch «сукно, лляне полотно» | німецька |
*repduk | польська |
kreptuch | польська |
репту́х | російська |
cribb | середньоанглійська |
krippe | середньоверхньнімецька |
rêpdak «шматок тканини» | середньонижньонімецька |
kribbe «тс.» | середньонідерландська |
kreptuch | словацька |
*репдук | українська |
хребе́т | українська |
хорбу́ри «кістки, хребет, ребра»
нерегулярні експресивні утворення на основі слова хребе́т, пор. лемк. [хи́рбет] «хребет»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хорба́к
«худа, кістлява людина»
хро́бор
«товстий нерв листка (капусти, буряка) Г; кістяк О»
хробур
«хребет»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
хребе́т | ? |
хи́рбет «хребет» | ? |
хи́рбет «хребет» | ? |
хре́бест «верхів’я солом’яної покрівлі»
осот, будяк могли домішувати до соломи, з якої вивершували покрівлю, як магічні рослини, що, за давніми віруваннями, відганяли нечисту силу або заманювали домовика (пор. іншу назву будяка – чортополо́х);
очевидно, виникло внаслідок контамінації слів хребе́т та [хра́буст] «осот, Сirsium», [хробо́ст] «будяк, Сarduus»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
прихребестить
«вивершити солом’яну покрівлю»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
хребе́т «осот, Сirsium» | ? |
хробо́ст «будяк, Сarduus» | ? |
хра́буст «осот, Сirsium» | ? |
хребта́к «каліка»
пов’язане з хребе́т;
очевидно, йдеться про людину з викривленим або ушкодженим хребтом;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
хребе́т | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України