ХОЛИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

холи́ти «чистити, чепурити»

пов’язування з п. otchłań «безодня» (Lehr-Spławiński JP 24, 42–43) безпідставне;
менш переконливе зближення з гр. χαλάω «слабну, ослабляю» (Ильинский ИОРЯС 20/4, 142; Petersson AfSlPh 35, 368–369);
зіставляється з лит. skaláuti «полоскати білизну», дінд. kṣāláyati «миє, чистить», іє. *ksol- «чистити, скребти, обрізати», утвореним від *kes-, *ks- «cкребти, різати» (проти Mayrhofer 288);
псл. xoliti «мити, чистити»;
р. хо́лить «[шмагати]; пестити, доглядати», схв. хо̑лити се «пишатися, чванитися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

хо́ла́ «виховання, нагляд, догляд, піклування»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
χαλάω «слабну, ослабляю» грецька
kṣāláyati «миє, чистить» давньоіндійська
*ksol- «чистити, скребти, обрізати» індоєвропейська
skaláuti «полоскати білизну» литовська
otchłań «безодня» польська
xoliti «мити, чистити» праслов’янська
хо́лить «[шмагати]; пестити, доглядати» російська
лити се «пишатися, чванитися» сербохорватська
*kes- ?
*ks- «cкребти, різати» (проти Mayrhofer 288) ?

наха́лом «насильно, силою, силоміць»

запозичення з російської мови;
р. [наха́лом] «нахабно, силою, нахабством» є прислівниковим утворенням від іменника наха́л, пов’язаного з хо́лить «пестити», укр. [холи́ти] «чистити», холу́й, шалі́ти (з чергуванням звуків), болг. оха́лен «той, що живе в достатках; заможний», охо́лен «тс.», схв. òхол «зарозумілий, гордовитий, чванливий, нахабний», слн. ohól «зарозумілий, гордовитий, чванливий»;
помилковим є пов’язання (Iljinskij AfSlPh 29, 167) з хвала́;
болг. наха́л «нахаба, нахабник»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
оха́лен «той, що живе в достатках; заможний» болгарська
наха́л «нахаба, нахабник» болгарська
наха́лом «нахабно, силою, нахабством» російська
òхол «зарозумілий, гордовитий, чванливий, нахабний» сербохорватська
ohól «зарозумілий, гордовитий, чванливий» словенська
холи́ти «чистити» українська
наха́л ?
хо́лить «пестити» ?
холу́й ?
шалі́ти (з чергуванням звуків) ?
охо́лен «тс.» ?
хвала ?

пахо́лок «слуга; хлопчик»

первісне значення «плекана дитина»;
похідні утворення з префіксом па- від основи слова холи́ти;
псл. *paxolę;
р. па́холок (заст.) «хлопчик, підліток», бр. [пахо́лак] «селянський хлопець», [пахо́лік] «бідний селянин», п. pachołek «слуга, холоп; солдат», ч. (заст.) pacholek «наймит; негідник», заст. pacholík «хлопчик», слц. pacholok «наймит», pachol’a «дитина», вл. pachoł «хлопець, юнак», pacholo «отрок, хлопчина, прислужник», нл. pachoł «сильна людина, хлопець», pacholo «хлопчик»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пахо́л
пахо́лик «тс.»
пахо́льний «бідний»
пахоля́ «хлоп’я»
пахоля́тко
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пахо́лак «селянський хлопець» білоруська
пахо́лік «бідний селянин» білоруська
pachoł «хлопець, юнак»«отрок, хлопчина, прислужник» верхньолужицька
pacholo «хлопець, юнак»«отрок, хлопчина, прислужник» верхньолужицька
pachoł «сильна людина, хлопець»«хлопчик» нижньолужицька
pacholo «сильна людина, хлопець»«хлопчик» нижньолужицька
pachołek «слуга, холоп; солдат» польська
*paxolę праслов’янська
па́холок «хлопчик, підліток» (заст.) російська
pacholok «наймит»«дитина» словацька
pachol'a «наймит»«дитина» словацька
холи́ти українська
pacholek «наймит; негідник» (заст.) чеська

хлань «прірва, безодня; ненажера»

очевидно, пов’язане з хли́нути, хля́нути «политися, прорватися потоком»;
п. chłonąć «вбирати в себе, похлинати», ст. chlanąć «пожирати» пов’язується з псл. *xъl-/xol- «горнути», звідки й псл. xoliti «чистити, пестити, доглядати», укр. холи́ти (Lehr-Spławiński JP 24, 40–45; Sławski I 68);
Фонетичні та словотвірні варіанти

ві́дхла́нь «безодня»
захла́нний «ненажерливий»
захла́нник «ненажера»
о́хлань
хла́нути «бути жадібним»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
chłonąć «вбирати в себе, похлинати» польська
*xъl-/xol- «горнути» праслов’янська
xoliti «чистити, пестити, доглядати» праслов’янська
холи́ти українська
хли́нути ?
хля́нути «политися, прорватися потоком» ?
chlanąć «пожирати» ?

хо́лка «підвищення, горбок у місці переходу шиї тварини (коня, вола та ін.) у хребет; [товсті в’язи у людини] До»

псл. xolъkа;
припускається зв’язок з хохо́л (Фасмер IV 255; Ильинский ИОРЯС 20/4, 155; Горяев 399; Черных II 347), імовірна також спорідненість з холи́ти «чистити» (ЭССЯ 8, 66);
р. хо́лка, бр. [хо́лка];
Фонетичні та словотвірні варіанти

па́холок «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
хо́лка білоруська
xolъkа праслов’янська
хо́лка російська
хохо́л ?
холи́ти «чистити» ?

холо́ша «штанина»

псл. *xolša «холоша», букв. «та, що облягає», пов’язане з псл. xoliti «чистити», укр. холи́ти;
у польській мові [chołosznie], як свідчить повноголосся -oło-, запозичене з української;
п. [chołosznie] «селянські штани»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

холо́ші
холо́шні «сукняні штани»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
chołosznie «селянські штани» польська
*xolša «холоша» праслов’янська
xoliti «чистити» праслов’янська
холи́ти українська
chołosznie ?
-oło- ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України