ФУРКАЛО — ЕТИМОЛОГІЯ

не зовсім ясне;

можливо, експресивне утворення на основі звуконаслідувального дієслова фу́ркати «шурхотіти»;

звуконаслідувальне утворення, паралельне до фу́ркати;

р. фы́ркать «пирхати», бр. фы́ркаць «тс.», п. furkać «пурхати», ч. frkati «сопіти, пирхати», слц. frkat’ «пирхати; пурхати», вл. fyrkać «пирхати», болг. фъ́pкам (хвъ́ркам) «пурхати», м. фрка «фиркати, сопіти; пурхати, летіти», схв. фр́кати «крутити, вертіти», слн. fŕkati «пурхати; дзижчати»;

не зовсім ясне;

можливо, зворотне утворення від звуконаслідувального дієслова фу́ркати;

звукообразне слово, утворене на базі звуконаслідувального дієслова фу́ркати або вигуку фур (див.);

номінативне утворення від звуконаслідувального дієслова фу́ркати «хуркати»;

назва зумовлена своєрідними звуками, що утворюються від лопання бульбашок під час кипіння страви;

номінативне утворення від звуконаслідувального дієслова фу́ркати «хуркати»;

назва зумовлена характерним шумом, що утворюється від ляскання батогом;

фонетичні варіанти давніших звуконаслідувальних утворень хурча́ти, ху́ркати;

не виключено й походження безпосередньо від звуконаслідувальних вигуків, що передають шум від лету птаха та ін;

р. фурча́ть, п. furczeć, ч. frčet, слц. frčat’, схв. фр́чити, слн. fŕkati;