ФАРФОР — ЕТИМОЛОГІЯ
фа́рфо́р «порцеляна; вироби, посуд з порцеляни»
через посередництво тур. (farfur, faγfur «тс.») запозичене з арабської мови;
ар. farfūrī, faγfūrі «порцеляна» (первісне значення – титул китайського імператора і назва провінції в Китаї, що славилась виробництвом порцеляни) походить від перс. bagpūr (дперс. baγapuϑra), букв. «син неба», що є калькою кит. tien-tse «син неба», утвореною з перс. bag(a) «небо; бог», спорідненого з псл. bоgъ, укр. бог, і pūr, pus «син», спорідненого з дінд. putrá- «син», псл. *pъtа «птах», укр. птах, пти́ця;
р. бр. фарфо́р, п. farfura «фаянс, посуд з фаянсу», болг. фа́рфор «порцеляна»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фа́йфор
файфоро́вий
«порцеляновий»
фа́йфур
«тс.»
файфу́рка
«тс.»
файфуро́вий
файфу́рський
«тс.»
файфурча́
«мисочка»
фарфори́ст
фарфорови́к
фа́рфур
фарфу́рка
«тарілка з порцеляни; тарілка»
фарфурчи́на
«тарілка з неякісної порцеляни»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| farfūrī | арабська |
| фарфо́р | білоруська |
| фа́рфор «порцеляна» | болгарська |
| putrá- «син» | давньоіндійська |
| tien-tse «син неба» | китайська |
| bagpūr (дперс. baγapuϑra) | перська |
| bag(a) «небо; бог» | перська |
| pus «син» | перська |
| pūr | перська |
| farfura «фаянс, посуд з фаянсу» | польська |
| bоgъ | праслов’янська |
| *pъtа «птах» | праслов’янська |
| фарфо́р | російська |
| farfur | турецька |
| faγfur | турецька |
| бог | українська |
| птах | українська |
| пти́ця | українська |
| faγfūrі «порцеляна» (первісне значення -- титул китайського імператора і назва провінції в Китаї, що славилась виробництвом порцеляни) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України