ТРЮК — ЕТИМОЛОГІЯ
трюк
очевидно, запозичення з французької мови;
фр. truc, букв. «спритність», походить від пров. truc або від арго іт. trucco, букв. «палка», можливо, германського походження;
р. трюк виводилось також (Фасмер IV 112) від англ. trick «фокус, трюк, спритний прийом» (звідки походять форми з -і-, (-и-) західнослов’янських і південнослов’янських мов), яке пов’язують з фр. trique «трюк» неясного походження;
р. трюк, бр. трук, п. trick, trik, ч. слц. trik, болг. трик, трюк, м. трик, схв. три̏к, слн. trík;
Фонетичні та словотвірні варіанти
трюка́цтво
трюка́цький
трюка́ч
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
trick «фокус, трюк, спритний прийом» (звідки походять форми з -і-, (-и-) | англійська |
трук | білоруська |
трик | болгарська |
трюк | болгарська |
trucco | італійська |
трик | македонська |
trick | польська |
trik | польська |
truc | провансальська |
трюк | російська |
трюк | російська |
три̏к | сербохорватська |
trik | словацька |
trík | словенська |
truc | французька |
trique «трюк» | французька |
trik | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України