ТРЮК — ЕТИМОЛОГІЯ

трюк

очевидно, запозичення з французької мови;
фр. truc, букв. «спритність», походить від пров. truc або від арго іт. trucco, букв. «палка», можливо, германського походження;
р. трюк виводилось також (Фасмер IV 112) від англ. trick «фокус, трюк, спритний прийом» (звідки походять форми з -і-, (-и-) західнослов’янських і південнослов’янських мов), яке пов’язують з фр. trique «трюк» неясного походження;
р. трюк, бр. трук, п. trick, trik, ч. слц. trik, болг. трик, трюк, м. трик, схв. три̏к, слн. trík;
Фонетичні та словотвірні варіанти

трюка́цтво
трюка́цький
трюка́ч
Етимологічні відповідники

Слово Мова
trick «фокус, трюк, спритний прийом» (звідки походять форми з -і-, (-и-) англійська
трук білоруська
трик болгарська
трюк болгарська
trucco італійська
трик македонська
trick польська
trik польська
truc провансальська
трюк російська
трюк російська
три̏к сербохорватська
trik словацька
trík словенська
truc французька
trique «трюк» французька
trik чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України