ТРУНКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
тру́нок «напій; [горілка]»
п. trunek «напій», ст. trunk, trank, як і ч. заст. trunk, truňk, truněk «тс.», слц. [trúnok] «алкогольний напій», вл. нл. заст. trunk «напій», походить від нвн. Trunk «напій», пов’язаного з trinken «пити», спорідненим з днн. drinkan, снідерл. гол. drinken, дфриз. drinka, дангл. drincan, англ. drink, дісл. drёkka, гот. drigkan;
запозичення з польської мови;
бр. [тру́нак] «алкогольний напій»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
drink | англійська |
тру́нак «алкогольний напій» | білоруська |
trunk «напій» | верхньолужицька |
drinken | голландська |
drigkan | готська |
drincan | давньоанглійська |
drёkka | давньоісландська |
drinkan | давньонижньонімецька |
drinka | давньофризька |
trunk «напій» (заст.) | нижньолужицька |
Trunk «напій» | нововерхньонімецька |
trinken «пити» | нововерхньонімецька |
trunek «напій» | польська |
trunk (ст.) | польська |
trank (ст.) | польська |
drinken | середньонідерландська |
trúnok «алкогольний напій» | словацька |
trunk (заст.) | чеська |
truňk (заст.) | чеська |
truněk «тс.» (заст.) | чеська |
тру́нок «шлунок, живіт»
менш переконливе пов’язання (Німчук 339) з тру́нок «напій» або з давнім трути «перетравлювати»;
можливо, результат контамінації назв утро́ба і шлу́нок;
неясне;
Фонетичні та словотвірні варіанти
отру́нок
«шлунок»
утру́нок
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
тру́нок «напій» | українська |
трути «перетравлювати» | українська |
утро́ба | українська |
шлу́нок | українська |
тлу́нок «шлунок»
результат контамінації слів шлу́нок і тли́ти «поглинати» з наступним зближенням із тру́нок «напій»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тру́нок
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шлу́нок «поглинати» | українська |
тру́нок «напій» | українська |
тли́ти | українська |
торо́нка «синюха голуба, Polemonium caeruleum L.» (синя)] (бот.)
назви, які разом з укр. тру́нок зводяться до нвн. Trunk, Trank «напій», пов’язаних з trinken «пити», зумовлені лікувальними властивостями синюхи;
очевидно, пов’язане з п. [tronek] «лікувальний напій; напій», заст. trank, ч. заст. traňk «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Trunk | нововерхньонімецька |
Trank «напій» | нововерхньонімецька |
trinken «пити» | нововерхньонімецька |
tronek «лікувальний напій; напій» | польська |
trank (заст.) | польська |
тру́нок | українська |
traňk «тс.» (заст.) | чеська |
труї́ти
псл. truti, trovǫ «споживати, витрачати, перетравлювати; труїти» пов’язане чергуванням голосних з ітеративом traviti «травити»;
р. трави́ть «перетравлювати (їжу); споживати; знищувати отрутою», бр. траві́ць «перетравлювати», атру́та «отрута», др. трути, трову «тратити», тры́ти, трыю «тс.», п. truć, truję «труїти; знищувати; споживати», ч. [trut’, truju] «труїти», слц. trovit’ «тратити; споживати», нл. tšuś, tšuju «бути позбавленим, втрачати», болг. тро́вя «отруюю», отро́ва «отрута», м. труjе «отруює», схв. тро̀вати, тру̏jем «труїти», о̀тров «отрута», слн. trováti, trújem «труїти», стсл. травити, травлѭ «поїдати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
втрої́ти
«отруїти»
затрої́ти
«тс.»
затруї́ти
«отруїти; [наситити отрутою; заразити]»
натруї́ти
отрі́й
«отрута»
отрі́йниця
«отруйниця»
отро́ва
«отрута»
отро́вний
«отруйний»
отруї́ти
отру́йливий
отру́йний
отру́йник
отру́йність
отру́та
отру́тний
отру́тник
отру́тність
отру́ювання
отру́ювач
отру́я
«отрута»
протру́єний
протру́єння
протруї́ти
протру́йник
протру́ювальний
протру́ювання
протру́ювач
строї́ти
«струїти»
строї́ти
«отруїти»
стру́єний
струї́ти
трі́йка
«отрута Г; труїння ВеЗн»
трі́йло
«тс.»
трої́ти
«труїти»
троти́на
«отрута»
троя́к
троя́н
«тс.»
троянкі́
«вид отруйних грибів»
тру́єний
труїзна́
«отрута»
труї́ння
тру́йка
«тс.»
труйни́й
тру́нок
«отрута»
тру́та́
тру́ти
«тс.»
трути́зна
трути́на́
труті́вка
тру́тка
«тс.»
трутни́й
«отруйний, отруєний»
тру́тник
«отруювач»
утрійний
«отруйний»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
траві́ць «перетравлювати» | білоруська |
атру́та «отрута» | білоруська |
тро́вя «отруюю» | болгарська |
отро́ва «отрута» | болгарська |
трути | давньоруська |
трову «тратити» | давньоруська |
тры́ти | давньоруська |
трыю «тс.» | давньоруська |
труjе «отруює» | македонська |
tšuś «бути позбавленим, втрачати» | нижньолужицька |
tšuju «бути позбавленим, втрачати» | нижньолужицька |
truć «труїти; знищувати; споживати» | польська |
truję «труїти; знищувати; споживати» | польська |
truti | праслов’янська |
trovǫ «споживати, витрачати, перетравлювати; труїти» | праслов’янська |
traviti «травити» | праслов’янська |
трави́ть «перетравлювати (їжу); споживати; знищувати отрутою» | російська |
тро̀вати | сербохорватська |
тру̏jем «труїти» | сербохорватська |
о̀тров «отрута» | сербохорватська |
trovit' «тратити; споживати» | словацька |
trováti «труїти» | словенська |
trújem «труїти» | словенська |
травити | старослов’янська |
травлѭ «поїдати» | старослов’янська |
trut' «труїти» | чеська |
truju «труїти» | чеська |
тру́на́ «домовина»
запозичення з польської мови;
п. trumna «труна», ст. truna, trunna, [truhła, trugła] «тс.», як і вл. нл. truna «ящик, скриня», походить від нвн. [truhne] «скриня, домовина», Trúhe «ящик, скриня», свн. truhe, двн. truha «тс.», пов’язаних з нвн. Trog «корито», нн. trügge «тс.», норв. trygja «кошик для риби», що зводяться до іє. *dereu̯(o)- «дерево»;
р. діал. бр. труна́ «домовина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
натру́вник
натру́мник
«покривало для труни»
натру́нник
«тс.»
тру́мло
тру́мна
тру́мно
тру́мчина
(зменш. до [тру́мна])
тру́нва
трунви́на
тру́нвонька
тру́нвочка
труни́на
тру́нка
«маленька труна»
тру́но
тру́нов
«тс.»
тру́нонька
тру́ночка
тру́нце
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
труна́ «домовина» | білоруська |
truna «ящик, скриня» | верхньолужицька |
truha «тс.» | давньоверхньонімецька |
*dereu̯(o)- «дерево» | індоєвропейська |
truna «ящик, скриня» | нижньолужицька |
trügge «тс.» | нижньонімецька |
truhne «скриня, домовина» | нововерхньонімецька |
Trúhe «ящик, скриня» | нововерхньонімецька |
Trog «корито» | нововерхньонімецька |
trygja «кошик для риби» | норвезька |
trumna «труна» | польська |
truna (ст.) | польська |
trunna (ст.) | польська |
truhła «тс.» (ст.) | польська |
trugła «тс.» (ст.) | польська |
труна́ «домовина» (дыал.) | російська |
truhe | середньоверхньнімецька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України