ТОЧКА — ЕТИМОЛОГІЯ

то́чка «графічний знак; цятка; (мат., фіз.) місце, що не має виміру; пункт»

за семантикою аналогічне лат. punctum «точка» при pungere «колоти»;
[точ(в)точ] «точно» Нед, р. точь в точь «тс.»;
псл. [tъčька], похідне від *tъčь «тс.», пов’язаного з *tъknǫti/tykati «ткнути, тикати»;
пор. первісне значення – «місце, куди ткнули, слід від протикання»;
р. болг. м. то́чка «точка», бр. [то́чка] «радіоточка», п. ст. tecz «точка», ч. tečka, схв. та̏чка, слн. tóčka, с.-цсл. тъчька «точка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

точечко́ваний «поцяткований»
точкі́вка «пунктирувальна голка»
точко́ванка «пунктирувальне перо»
точкови́тий «тс.»
точко́виця «вид гідрокоралів мілепора, Millepora»
точкува́ти «цяткувати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
то́чка «радіоточка» білоруська
то́чка «точка» болгарська
punctum «точка» латинська
pungere «колоти» латинська
то́чка «точка» македонська
tecz «точка» (ст.) польська
tъčька праслов’янська
*tъčь «тс.» праслов’янська
*tъknǫti/tykati «ткнути, тикати» праслов’янська
точь в точь «тс.» російська
то́чка «точка» російська
тъчька «точка» сербо-церковнослов’янська
та̏чка сербохорватська
tóčka словенська
точ(в)точ «точно» українська
tečka чеська

точи́ти «гострити; надавати потрібної форми, обробляючи краї або виступи; гризти, проїдати; позбавляти сил, здоров’я; [котити]»

псл. točitі «гострити, обточувати», пов’язане з točitі «гнати, змушувати бігти, текти», через пізніше значення «обточувати, обертаючи»;
пор. і лит. tekėˊti «текти, бігти» і «гострити» (Brüсkner 61);
була спроба зблизити слов’янські слова з вірм. t‘ek‘em «кручу, плету, намотую», лат. texere «ткати, плести» (Scheftelowitz WZKM 34, 219);
р. точи́ть «гострити; гризти», бр. тачы́ць «тс.», др. точити «проїдати», п. toczyć «гострити», ч. točit, слц. točit’ «тс.», вл. točić «тс.; гризти», болг. то́ча «гострю», схв. то̀чити «гострити; гризти», слн. ст. točítі «котити, вертіти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́точка
відто́чка
дото́чка
за́то́чка
нато́ка «горіхи, нанесені мишами на зиму»
наточи́тись «наїстися»
обто́чка
обто́чувальний
перето́чка
прото́чина «дірка, прогризена мишами чи черв’яками»
розто́чка
розто́чувальний
сто́чник «різьбяр по дереву у гуцулів»
ті́чка «тс. ДзАтл I; колісна пара Нед»
ті́чки «видовжений віз»
то́ка́р
токаре́нко
токари́ха
токарі́вна
тока́рний
тока́рня
тока́рство
тока́рський
токарюва́ти
точ «жук Platypus» (ент.)
точи́лисько «точило»
точи́ло
точи́льний
точи́льник «гострильник; (ент.) шашіль, Anobium Fabr.»
точи́льня
точи́льщик «гострильник»
точи́тель «короїд, Bostrychus» (ент.)
точи́тися «котитися»
точі́льник «тс.»
то́чка «польова миша, Hypodaues»
точли́вий «гризучий»
точо́к «посудина з водою і бруском для гостріння коси»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тачы́ць «тс.» білоруська
то́ча «гострю» болгарська
točić «тс.; гризти» верхньолужицька
t'ek'em «кручу, плету, намотую» вірменська
точити «проїдати» давньоруська
texere «ткати, плести» латинська
tekėˊti «текти, бігти» литовська
toczyć «гострити» польська
točitі «гострити, обточувати» праслов’янська
točitі «гнати, змушувати бігти, текти» праслов’янська
точи́ть «гострити; гризти» російська
то̀чити «гострити; гризти» сербохорватська
točit' «тс.» словацька
točítі «котити, вертіти» (ст.) словенська
točit чеська

точо́к «товкучка, товчок» (заст.)

результат зближення товчо́к з точо́к (зменш. від тік);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
товчо́к (зменш. від тік) українська
точо́к (зменш. від тік) українська
тік українська

тік

псл. tokъ «утоптане для молотьби місце», букв. «місце бігу коней, за допомогою яких молотять», пов’язане чергуванням голосних з *tekti «бігти, текти»;
пор. лит. tα̃kas «стежка», лтс. taka, taks «тс.», ав. taka- «біг», перс. tak «тс.»;
р. бр. болг. ток, др. токъ, п. слц. діал. tok, стсл. токъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

наті́к «земляна долівка в хаті»
передті́ччя «місце перед током»
переті́чок «тік»
переті́ччя «місце в клуні, де молотять»
тако́вня «приміщення для молотьби»
тічо́к «утоптане або вирівняне місце Г; місце, де стоять вулики ЛЧерк; місце, де ввечері збирається молодь Нед»
токови́й
точо́к «місце, де стоять вулики»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
taka- «біг» авестійська
ток білоруська
ток болгарська
токъ давньоруська
taka латиська
taks «тс.» латиська
tα̃kas «стежка» литовська
tak «тс.» перська
tok польська
tokъ «утоптане для молотьби місце» праслов’янська
*tekti «бігти, текти» праслов’янська
ток російська
tok (діал.) словацька
токъ старослов’янська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.