ТОЛИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

толи́ти «заспокоювати, угамовувати»

псл. toliti «утишувати, заспокоювати»;
споріднене з лит. tìlti, tylù, tilaũ «замовкнути», tylà «мовчання», лтс. tilinât «балувати (дитину)», дірл. tuilim «сплю», вірм. t‘ołum «залишаю», далі, очевидно, з двн. stilli (нвн. still) «тихий»;
іє. *tel-((s)tel-) «тихий»;
р. [толи́ть] «заспокоювати, вгамовувати», утоля́ть «тс.», др. утолити «переконати, умовити; утихомирити, заспокоїти; полегшити, вилікувати», утолитися «умилосердитися», болг. утоля́вам «тамувати, угамовувати», схв. то̀лити «заспокоювати, тамувати», слн. tóliti «заспокоювати, вгамовувати», стсл. оутолити «переконати, заспокоїти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

натоли́ти «наситити»
невтоле́нний (неутоле́нний)
невтоли́мий (неутоли́мий)
уто́литися «задовольнитися»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
утоля́вам «тамувати, угамовувати» болгарська
t'ołum «залишаю» вірменська
stilli «тихий» (нвн. still) давньоверхньонімецька
tuilim «сплю» давньоірландська
утолити «переконати, умовити; утихомирити, заспокоїти; полегшити, вилікувати» давньоруська
утолитися «умилосердитися» давньоруська
*tel-((s)tel-) «тихий» індоєвропейська
tilinât «балувати (дитину)» латиська
tìlti литовська
tylù литовська
tilaũ «замовкнути» литовська
tylà «мовчання» литовська
still нововерхньонімецька
toliti «утишувати, заспокоювати» праслов’янська
толи́ть «заспокоювати, вгамовувати» російська
утоля́ть «тс.» російська
то̀лити «заспокоювати, тамувати» сербохорватська
tóliti «заспокоювати, вгамовувати» словенська
оутолити «переконати, заспокоїти» старослов’янська

кровотій «блошниця дизентерійна, Pulicaria dysenterica Gaertn.» (бот.)

складне слово, утворене з основи іменника кров і, очевидно, фонетично видозміненої основи дієслова [толити] «гамувати, тамувати» (*-толь ›*-тіль-тій);
назва зумовлена, можливо, застосуванням блошниці для лікування дизентерії (поносів з кров’ю);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кров українська
толити «гамувати, тамувати» (*-толь ›*-тіль-тій) українська
-толь українська
*-тіль українська
-тій українська

потоля́ти «потурати, попускати»

похідне утворення від [толи́ти] «гамувати, тамувати»;
можливо, пов’язане з [поту́ла] «поступливість, поблажливість»;
у розвитку значення могло зазнати впливу з боку потура́ти;
бр. пато́ля «доброзичливе ставлення до слабшого, співчуття», слн. potolážiti «утішити, заспокоїти, втамувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пото́ля «потурання, попуск» (заст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пато́ля «доброзичливе ставлення до слабшого, співчуття» білоруська
potolážiti «утішити, заспокоїти, втамувати» словенська
толи́ти «гамувати, тамувати» українська
поту́ла «поступливість, поблажливість» українська
потура́ти українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.