ТОВМАЧ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
товма́ч «перекладач; той, хто роз’яснює»
псл. *tъl̥mačь «перекладач» є давнім запозиченням з тюркських мов;
кипч. тат. гаг. tylmač, каз. tilmäš, тур. dilmač, дтюрк. tїlmači «тс.», пов’язується з тюрк. til «мова»;
р. толма́ч (заст.) «перекладач», др. тълмачь, толмачь «тс.», п. tłumacz, заст. tołmacz, ч. tlumočník, ст. tlumač, tulmač, слц. tlmočník, вл. tołmač, нл. tołmacaŕ, болг. заст. тълма́ч, м. толмач, схв. ту̀ма̄ч, слн. tolmáč «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
товма́цтво
«обов’язки товмача»
товмаче́нко
«син товмача»
товма́чити
товма́чиха
«дружина товмача»
товмачі́вна
«дочка товмача»
товма́чка
«перекладачка»
толма́ч
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тълма́ч (заст.) | болгарська |
| tołmač | верхньолужицька |
| tylmač | гагаузька |
| тълмачь | давньоруська |
| толмачь «тс.» | давньоруська |
| tїlmači «тс.» | давньотюркська |
| tilmäš | казахська |
| tylmač | кипчацька |
| толмач | македонська |
| tołmacaŕ | нижньолужицька |
| tłumacz | польська |
| *t<SUP>ъ</SUP>l̥mačь «перекладач» | праслов’янська |
| толма́ч «перекладач» (заст.) | російська |
| ту̀ма̄ч | сербохорватська |
| tlmočník | словацька |
| tolmáč «тс.» | словенська |
| tylmač | татарська |
| dilmač | турецька |
| til «мова» | тюркські |
| tołmacz (заст.) | чеська |
| tlumočník | чеська |
| tlumač (ст.) | чеська |
| tulmač (ст.) | чеська |
тлума́ч
запозичене з польської мови;
п. tłumacz «тлумач», tłumaczyć «тлумачити» відповідає укр. товма́ч, товма́чити;
бр. тлума́ч «тлумач», тлума́чыць «тлумачити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тлума́чити
тлума́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тлума́ч «тлумач» | білоруська |
| тлума́чыць «тлумачити» | білоруська |
| tłumacz «тлумач» | польська |
| tłumaczyć «тлумачити» | польська |
| товма́ч | українська |
| товма́чити | українська |
товкма́чити «настирливо пояснювати; тлумачити»
результат контамінації слів товма́чити і [товкува́ти] «пояснювати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
втовкма́чити
втокма́чити
токма́чити
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| товма́чити «пояснювати» | українська |
| товкува́ти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України