ТОВМАЧ — СЛОВОЗМІНА
Товма́ч населений пункт в Україні
| відмінок | однина | множина |
| називний | Товма́ч | — |
| родовий | Товмача́ | — |
| давальний | Товмаче́ві, Товмачу́ | — |
| знахідний | Товма́ч | — |
| орудний | Товмаче́м | — |
| місцевий | Товмачу́, Товмачі́ | — |
| кличний | Товма́чу | — |
Товма́ч річка в Україні
| відмінок | однина | множина |
| називний | Товма́ч | — |
| родовий | Товмачу́ | — |
| давальний | Товмаче́ві, Товмачу́ | — |
| знахідний | Товма́ч | — |
| орудний | Товмаче́м | — |
| місцевий | Товмачу́, Товмачі́ | — |
| кличний | Товма́чу | — |
товма́ч
| відмінок | однина | множина |
| називний | товма́ч | товмачі́ |
| родовий | товмача́ | товмачі́в |
| давальний | товмаче́ві, товмачу́ | товмача́м |
| знахідний | товмача́ | товмачі́в, товмачі |
| орудний | товмаче́м | товмача́ми |
| місцевий | товмаче́ві, товмачу́, товмачі́ | товмача́х |
| кличний | товма́чу | товмачі́ |
товма́чити
| Інфінітив | товма́чити, товмачить | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | товма́чмо | |
| 2 особа | товма́ч, товма́ч-но | товма́чте |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | товма́читиму | товма́читимем, товма́читимемо |
| 2 особа | товма́читимеш | товма́читимете |
| 3 особа | товма́читиме | товма́читимуть |
| Теперішній час | ||
| 1 особа | товма́чу | товма́чим, товма́чимо |
| 2 особа | товма́чиш | товма́чите |
| 3 особа | товма́чить | товма́чать |
| Минулий час | ||
| чол. р. | товма́чив | товма́чили |
| жін. р. | товма́чила | |
| сер. р. | товма́чило | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.