ТИПОВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
тип
запозичення із західноєвропейських мов;
нім. Тур «тип, прототип; зразок», фр. type «тс.» походять від пізньолат. typus «образ, зображення», яке зводиться до гр. τύπος «удар; відбиток», пов’язаного з τύπτω «б’ю», спорідненим з дінд. tṓpati (tupáti, túmpati, tumpáti) «штовхає», лтс. staũpe «сліди кінських копит», псл. *tъpъtъ «топіт», *tъpati «топати»;
р. болг. м. тип, бр. тып, п. ч. слц. вл. typ, схв. ти̑п, слн. típ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
типа́ж
типіза́ція
типізува́ти
типо́ви́й
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тып | білоруська |
| тип | болгарська |
| typ | верхньолужицька |
| τύπος «удар; відбиток» | грецька |
| τύπτω «б’ю» | грецька |
| tṓpati «штовхає» (tupáti, túmpati, tumpáti) | давньоіндійська |
| tupáti | давньоіндійська |
| túmpati | давньоіндійська |
| tumpáti | давньоіндійська |
| staũpe «сліди кінських копит» | латиська |
| тип | македонська |
| Тур «тип, прототип; зразок» | німецька |
| typus «образ, зображення» | пізньолатинська |
| typ | польська |
| *tъpъtъ «топіт» | праслов’янська |
| *tъpati «топати» | праслов’янська |
| тип | російська |
| ти̑п | сербохорватська |
| typ | словацька |
| típ | словенська |
| type «тс.» | французька |
| typ | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України