ТАЛЕВІ — ЕТИМОЛОГІЯ

та́лі «судновий вантажопідіймальний механізм із системи блоків»

через російську мову запозичено з голландської;
гол. talie «талі; кінець (троса)» походить від іт. taglia «поліспаст», що виникло з лат. tālea «прут, кіл; пагін, саджанець», спорідненого з дінд. tālī «вид дерева», tālaḥ «витка пальма», гр. τα̃λις «доросла дівчина, наречена», лит. atólas «отава», talõkas «дорослий»;
р. та́ли, бр. та́лі, п. talia;
Фонетичні та словотвірні варіанти

тале́вий
таль «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
та́лі білоруська
talie «талі; кінець (троса)» голландська
τα̃λις «доросла дівчина, наречена» грецька
tālī «вид дерева» давньоіндійська
tālaḥ «витка пальма» давньоіндійська
taglia «поліспаст» італійська
tālea «прут, кіл; пагін, саджанець» латинська
atólas «отава» литовська
talõkas «дорослий» литовська
talia польська
та́ли російська

таль «заложник»

менш обгрунтованим є пов’язання (Much WuS 1, 47) з лат. tālea «пагін, саджанець», гр. τα̃λις «доросла дівчина, наречена», дінд. tālī «вид дерева», tālaḥ «винна пальма»;
псл. *taljь «застава, заложник», споріднене, очевидно, з лат. tāliō «відплата», кімр. tal «платити, винагороджувати, оцінювати», брет. ст. tal «платник», ірл. taile «заробітна плата», нвн. zahlen «платити», гр. τέλος «платіж, податок, мито»;
р. [таль] «застава, заложник», др. таль «заложник», ч. ст. tál «застава», схв. та̏лац «заложник», слн. tálec, стсл. таль «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
tal «платник» (ст.) бретонська
τα̃λις «доросла дівчина, наречена» грецька
τέλος «платіж, податок, мито» грецька
tālī «вид дерева» давньоіндійська
tālaḥ «винна пальма» давньоіндійська
таль «заложник» давньоруська
taile «заробітна плата» ірландська
tal «платити, винагороджувати, оцінювати» кімрська
tālea «пагін, саджанець» латинська
tāliō «відплата» латинська
zahlen «платити» нововерхньонімецька
*taljь «застава, заложник» праслов’янська
таль «застава, заложник» російська
та̏лац «заложник» сербохорватська
tálec словенська
таль «тс.» старослов’янська
tál «застава» (ст.) чеська

таль «жереб»

можливо, результат семантичної видозміни назви [таль] «заложник»;
неясне;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
таль «заложник» українська

Ната́лія

лат. Nātālіa є жіночою формою до чоловічого імені Nātālіs (букв. «рідний, пов’язаний з народженням»), мотивованого зв’язком з виразом dies natalis «день народження; Різдво» і пов’язаного з nātus «народжений» (ст. gnātus), nascōr (‹ gnascōr) «народжуюсь», gigno «народжую», спорідненими з гр.γίγνομαι «виникаю», дінд. jánati «народжує», jātáḥ «народжений», ав. zāta- «тс.», гал. gnātos «син», gnātha «дочка», дісл. kundr «син», псл. zętü «зять»;
через церковнослов’янське і грецьке посередництво (сгр. Ναταλία) запозичено з латинської мови;
р. болг. Ната́лия, бр. Ната́лля, Ната́лка, п. Natalia, ч. Natаlie, слц. Natália, схв. Наталиja, слн. Natalija, стсл. Наталига;
Фонетичні та словотвірні варіанти

На́та
Ната́лка
Ната́ля
Ната́ша
Та́ла
Та́ля
Етимологічні відповідники

Слово Мова
zāta- «тс.» авестійська
Ната́лля білоруська
Ната́лия болгарська
gnātos «син» галльська
jánati «народжує» давньоіндійська
kundr «син» давньоісландська
Nātālіa є жіночою формою до чоловічого імені Nātālіs (букв. «рідний, пов’язаний з народженням») латинська
Natalia польська
zętü «зять» праслов’янська
Ната́лия російська
Наталиja сербохорватська
Natália словацька
Natalija словенська
Наталига старослов’янська
Ната́лка українська
Natаlie чеська
natalis «день народження; Різдво» ?
nātus «народжений» (ст. gnātus) ?
gnascōr «народжуюсь» ?
gigno «народжую» ?
гр.γίγνομαι «виникаю» ?
jātáḥ «народжений» ?
gnātha «дочка» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України