СУМ — ЕТИМОЛОГІЯ

сум

пов’язане з су́мнів;
р. [сумова́ть] «думати, гадати», бр. сум «сум, нудьга, туга, журба; [сумнів]», п. sum «сум» (з укр.), болг. [су́муя] «згадую, поминаю, пригадую», слн. súm «підозра», sumlja «тс., припущення»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

засумі́ти
по́су́мний «трохи сумний»
сума́ «туга, страх і сум разом»
суме́н «сумний»
суме́нний (у сполуці [сум суме́нний] «великий сум»)
сумі́ти «сумніти»
сумли́вий
су́мни́й
сумні́ти
сумно́та «страх, туга і нудьга разом»
сумнува́тий
сумова́тий «сумовитий»
сумови́тий
сумота́ «сум»
сумува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сум «сум, нудьга, туга, журба; [сумнів]» білоруська
су́муя «згадую, поминаю, пригадую» болгарська
sum «сум» (з укр.) польська
сумова́ть «думати, гадати» російська
súm «підозра»«тс., припущення» словенська
sumlja «підозра»«тс., припущення» словенська
су́мнів ?

са́ма (у виразі бра́ти у са́му «брати до уваги, обмірковувати»)

пор. чув. сум «число, рахунок», споріднене з уйг. кирг. каз. туркм. тат. сан «число, кількість», узб. сон, аз. саj «тс.»;
рум. seàmă «увага; звіт; вид; сорт; кількість», sàmă «тс.» (a lua în seаmă дослівно «брати в увагу») пов’язується з уг. szàm «число» (szàmba venni «брати до уваги, враховувати»), запозиченим з давніх тюркських мов чуваського типу;
запозичення з румунської мови;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
саj «тс.» азербайджанська
сан «число, кількість» казахська
сан «число, кількість» киргизька
seámă «увага; звіт; вид; сорт; кількість» румунська
sámă «тс.» (a lua în seаmă дослівно «брати в увагу») румунська
сан «число, кількість» татарська
сан «число, кількість» туркменська
szám «число» (szàmba venni «брати до уваги, враховувати») угорська
сон узбецька
сан «число, кількість» уйгурська
сум «число, рахунок» чуваська

сом «Silurus L.» (іхт.)

зіставлення з лат. salmō (Преобр. ІІ 355; Младенов 599; Skok III 305–306) помилкове;
іє. *k῀omos, запозичене з невідомого джерела;
споріднене з лит. šãmas, лтс. sams «тс.», гр. ϰαμασήν «якась риба»;
псл. somъ;
р. бр. болг. м. сом, п. sum, ч. слц. sumec, нл. som, схв. со̏м, слн. sа̏m;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сім
соми́на
соми́ний
со́мові
сон
сум «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сом білоруська
сом болгарська
ϰαμασήν «якась риба» грецька
*k῀omos індоєвропейська
salmō латинська
sams «тс.» латиська
šãmas литовська
сом македонська
som нижньолужицька
sum польська
somъ праслов’янська
сом російська
м сербохорватська
sumec словацька
sа̏m словенська
sumec чеська

сумату́ха «меланхолія»

похідне утворення від сум, сумота́, пор. п. [sumatocha] «сват, до обов’язків якого входить розвеселяти на українському весіллі сумну молоду» (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

сумату́хий «меланхолійний»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
sumatocha «сват, до обов’язків якого входить розвеселяти на українському весіллі сумну молоду» (з укр.) польська
сум ?
сумота́ ?
sumatocha «сват, до обов’язків якого входить розвеселяти на українському весіллі сумну молоду» (з укр.) ?

сумува́тись «обговорювати, домовлятися, радитися»

р. зах. [сумова́ть] «думати, гадати» споріднене з укр. сумува́ти, сум (див.);
очевидно, запозичення з російської чи білоруської мови;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сумова́ть «думати, гадати» російська
сумува́ти українська
сумова́ть «думати, гадати» ?
сум ?

су́ма «загальна кількість»

запозичення з латинської мови;
лат. summa «найвища (посада, точка); загальна кількість, сукупність, сума» є формою жін. р. від summus (‹*sup-mos) «найвищий», пов’язаного з super «зверху, над», sub «під» і спорідненого з дінд. upamáḥ «найвищий», ав. upǝma-, гр. ὕπατος, дангл. ufema «тс.»;
р. су́мма, бр. болг. м. су́ма, п. ч. слц. вл. suma, нл. summa, схв. су̏ма, слн. súma;
Фонетичні та словотвірні варіанти

несуме́нна сума «тс.»
підсумко́вий
пі́дсу́мок
підсумува́ти
сума (1496)
сума́р «дуже багатий капіталіст»
сума́рний
суме́нний «дуже велика сума»
суме́та «велика сума»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
upǝma- авестійська
су́ма білоруська
су́ма болгарська
suma верхньолужицька
ὕπατος грецька
ufema «тс.» давньоанглійська
upamáḥ «найвищий» давньоіндійська
summa «найвища (посада, точка); загальна кількість, сукупність, сума» латинська
су́ма македонська
summa нижньолужицька
suma польська
від summus «найвищий» (‹*sup-mos) російська
су́мма російська
ма сербохорватська
suma словацька
súma словенська
suma чеська
від summus «найвищий» (‹*sup-mos) ?
super «зверху, над» ?
sub «під» ?

су́ма́ «торба; [ноша Корз; пожитки, майно ЛексПол; гроші Чаб]»

через польську мову запозичене з німецької;
двн. свн. soum «в’юк, вантаж в’ючної тварини», нвн. Saum «вантаж; в’юк» походять від нар.-лат. sauma «в’ючне сідло», що виникло з лат. sagma «тс.», яке походить від гр. σάγμα «тс.», пов’язаного з σάττω «споряджаю», можливо, спорідненим з тох. АВ twāṅk- «утискувати, упихати»;
р. сума́, су́мка, бр. су́мка, др. сумъка, п. suma, sumka, ч. слц. sumka (з рос.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

осумкува́ння
підсу́мко́вий
підсу́мок
су́мка
су́мочний
сумча́стий (зоол., бот.)
сумча́сті (зоол.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
су́мка білоруська
σάγμα «тс.» грецька
soum «в’юк, вантаж в’ючної тварини» давньоверхньонімецька
сумъка давньоруська
sagma «тс.» латинська
sauma «в’ючне сідло» народнолатинська
Saum «вантаж; в’юк» нововерхньонімецька
suma польська
sumka польська
сума́ російська
soum «в’юк, вантаж в’ючної тварини» середньоверхньнімецька
sumka (з рос.) словацька
су́мка українська
sumka (з рос.) чеська
σάττω «споряджаю» ?
АВ twāṅk- «утискувати, упихати» ?

сума́х «Rhus L.» (бот.)

Kowalski Symb. Rozwadowski II 353, не доведене;
запозичене з арабської мови, очевидно, через німецьку (нім. Sumach «тс.»);
ар. summā́q «дерево сумаха» походить від сир. summā́q «червоний»;
посередництво турецької мови (тур. sumak «Rhus toxicodendron L.»), всупереч Mikl. TEl II 161;
р. сума́х, [сума́к], бр. сума́х, п. sumak, sumek, слц. sumach, схв. су̏мāх;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сумак
сумець «сумах коротковолосий, Rhus typhina L.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
summā́q «дерево сумаха» арабська
сума́х білоруська
sumak польська
sumek польська
сума́х російська
мāх сербохорватська
sumach словацька
сума́к українська
Kowalski ?
Rozwadowski ?
summā́q «червоний» ?
TEl ?

ску́мпія «рай-дерево, Rhus cotinus L. (Cotinus coggygria Scop.)» (бот.)

очевидно, етимологічно пов’язане з назвами сума́х, [сумах скомпія, сума́к] «тс.»;
р. ску́мпия, ско́мпия, бр. ску́мпія, ско́мпія, п. skąpia, skompia, ч. škumpa, схв. škumpija, [скумпина];
Фонетичні та словотвірні варіанти

скомпія
скумбрія «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ску́мпія білоруська
ско́мпія білоруська
skąpia польська
skompia польська
ску́мпия російська
ско́мпия російська
škumpija сербохорватська
скумпина сербохорватська
сума́х українська
сумах скомпія «тс.» українська
сума́к «тс.» українська
škumpa чеська

суна́ «торба»

можливо, запозичене з польської мови, де ст. suna «торба, шкіряна торба», зменш. sunka, очевидно, також виникло з форми suma «торба», зменш. sumka;
очевидно, результат видозміни форми сума́ «торба», зближеної з су́нути;
Фонетичні та словотвірні варіанти

су́нка «сумка, торбина»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
suna «торба, шкіряна торба» ?
sunka ?
suma «торба» ?
sumka ?
сума́ «торба» ?
су́нути ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.