СТОВБЕЦЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
стовбе́ць «бабець-головач, Cottus gobio L. (Gobio fluviatilis); пічкур звичайний, Gobio gobio L. Л-Г» (іхт.)
результат видозміни і контамінації назв типу [скоблик, коблик, ковблик], р. [колб, колбень] «тс.», зближених з основою стовб, р. столб;
р. [столбец] «пічкур звичайний; ялець звичайний» Л-Г, [столбчик] «пічкур звичайний» тж, бр. [стовпец] «ялець звичайний» тж;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сто́впчик
«пічкур звичайний; ялець звичайний, Leuciscus leuciscus L.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| стовпец «ялець звичайний» | білоруська |
| колб «тс.» | російська |
| столб | російська |
| колбень | російська |
| столбец «пічкур звичайний; ялець звичайний» | російська |
| столбчик «пічкур звичайний» | російська |
| скоблик | українська |
| коблик | українська |
| ковблик | українська |
| стовб | українська |
стовб «стовп; капітал, основний капітал Нед»
псл. *stъl̥bъ «стовп», пов’язане з *stъl̥pъ «тс.»;
споріднене з лит. stul˜bas «стовп, одвірок», лтс. stulbs «гомілка, литка, халява», stulˆbs «будинок без даху» та більш віддаленими лтс. stilˆbs «нижня частина руки, ноги», лит. stalbúotis «зупинятися», дісл. stolpі «стовп, колона»;
іє. *stelb- «стовп» ‹*stel- «ставити»;
р. м. столб, бр. [стоўб], др. стълбъ, п. Słubica (географічна назва), болг. стълб «стовп», стъ́лба «драбина, сходи; (розм.) сходинка», схв. сту̑б «стовп; опора», [сту̏ба] «драбина; кілочок, підпірка», слн. [stólb] «стовп», stólba «драбина», цсл. стлъба «драбина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
остовбені́ти
«остовпіти»
підсто́вба
«стовба в плузі»
стаби́ця
«тс.»
сто́биця
сто́вба́
«деталь плуга, що з’єднує чепігу з граділем СУМ, Г; [вісь плуга, осьовий брус Нед; частина рала; вертикальний корінь дерева Г; стебло Л]»
стовба́тий
стовбені́ти
стовбе́ць
«стовпець»
стовбе́шник
«майстер, що ремонтує стовби»
сто́вбиця
«стовба»
стовбича́ти
«стояти на заваді; дивуватися»
стовби́чити
стовбня́к
«правець»
стовбо́ва́тий
стовбови́тий
стовбува́тий
стовбу́н
«високий горщик з прямими вінцями»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| стоўб | білоруська |
| стълб «стовп» | болгарська |
| стъ́лба «драбина, сходи; (розм.) сходинка» | болгарська |
| stolpі «стовп, колона» | давньоісландська |
| стълбъ | давньоруська |
| *stelb- «стовп» | індоєвропейська |
| *stel- «ставити» | індоєвропейська |
| stulbs «гомілка, литка, халява» | латиська |
| stulˆbs «будинок без даху» | латиська |
| stilˆbs «нижня частина руки, ноги» | латиська |
| stul˜bas «стовп, одвірок» | литовська |
| stalbúotis «зупинятися» | литовська |
| столб | македонська |
| Słubica (географічна назва) | польська |
| *st<SUP>ъ</SUP>l̥bъ «стовп» | праслов’янська |
| *st<SUP>ъ</SUP>l̥pъ «тс.» | праслов’янська |
| столб | російська |
| сту̑б «стовп; опора» | сербохорватська |
| сту̏ба «драбина; кілочок, підпірка» | сербохорватська |
| stólb «стовп»«драбина» | словенська |
| stólba «стовп»«драбина» | словенська |
| стлъба «драбина» | церковнослов’янська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України